нематода вівсяна
Хворі рослини низькорослі, не кущаться, мають хлоротичні листки і часто не дають паростків. На паростах мітелки, що сформувалися, з"являються пізніше і цим виділяються на тлі дозрілих рослин.
Корені хворих рослин більш темні, короткі, надмірно густі, розташовані тільки у верхньому шарі ґрунту і тому в посушливі роки уражені рослини швидко гинуть.
Зберігаються нематоди в ґрунті на глибині 10-40 см у формі цист, заповнених яйцями. Навесні при настанні температури ґрунту 4 град. у яйцях утворяться личинки. Тут вони досягають другої стадії розвитку, а потім виповзають назовні і поселяються на молодих коренях рослин, впроваджуються в них, інтенсивно харчуються і перетворюються в дорослі особини. Самки лимоноподібні, розміром 0,58-0,93х0,41-0,68 мм, а самці 1,2-1,4х0,035х0,04 мм. Після спарювання в самці швидко формуються яйця, кутикула її буріє і вона перетворюється в цисту. Жовтий, або слизистий, бактеріоз пшениці (на рисунку позиція 4). Спочатку на листках і в їхній піхвах з'являються довгасті білі або жовтуваті смуги. Потім листи скручуються й ослизнються. Стебла також скручуються або згинаються, а вся рослина відстає в рості. Колосся в уражених рослин деформуються, часто залишаються в пазусі листа, ущільнюються, утворює безформну масу, що покривається рясною яскраво-жовтуватим камедеподібним слизом. При підвищеній вологості повітря на хворих рослинах утвориться так багато слизу, що вона капає на землю. У суху погоду слиз підсихає, твердіє і перетворюється в жовтий наліт у виді легко ламкої кірки. Хворобу викликають бактерії Corynebacterium tritici (Hutchinson) Burkholder. Поширюються вони з зараженими насіннями, а в період вегетації рослин і пшеничною нематодою. Хворі рослини практично врожаю не дають.
вражає овес, пшеницю, ячмінь, жито і багато злакових трав. Захворювання виявляється вогнищами.
