Озима муха
Поширена в Лісостепу, прилеглих районах Степу та в Поліссі. Пошкоджує озиму пшеницю, жито, з диких злаків – пирій. Імаго розміром 8 - 10 мм, іржавосірого кольору. Ноги червоножовті з чорними лапками, тіло в чорних щетинках і волосинках. Личинка третього віку завдовжки 7 - 11 мм, біла, майже циліндрична. Задній кінець тіла зрізаний навскісно, на ньому розміщені мембраноподібні лопаті, знизу – два двовершинні й два конічні м’ясисті вирости. Пупарій жовтобурий, завдовжки до 7 мм. Зимують повністю сформовані личинки в оболонках яєць, у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих культур. Пройшовши три вікові стадії розвитку, личинка утворює в ґрунті на глибині 3 - 10 см пупарій і заляльковується. Виліт мух відбувається зазвичай упродовж червня. Після живлення на квітуючій рослинності нектаром і пилком мухи спаровуються і відкладають яйця у поверхневому шарі ґрунту на полях озимих культур. Чисельність злакових мух знижують ендопаразити з родини Braconidae: Coelinidae nigra Nees. (усі види мух), Protodacnusa trisis Nees. (зеленоочка, шведська), Chorebus cyclops Nixon (шведські), Chasmodon apterus Nees. (шведські).
Імаго розміром 8 – 10 мм, іржавосірого кольору. Ноги червоножовті з чорними лапками, тіло в чорних щетинках і волосинках.
Личинка третього віку завдовжки 7 – 11 мм, біла, майже циліндрична. Задній кінець тіла зрізаний навскісно, на ньому розміщені мембраноподібні лопаті, знизу — два двовершинні й два конічні м’ясисті вирости.
Пупарій жовтобурий, завдовжки до 7 мм.
Зимують повністю сформовані личинки в оболонках яєць, у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих культур.
Пройшовши три вікові стадії розвитку, личинка утворює в ґрунті на глибині 3 – 10 см пупарій і заляльковується. Виліт мух відбувається зазвичай упродовж червня. Після живлення на квітуючій рослинності нектаром і пилком мухи спаровуються і відкладають яйця у поверхневому шарі ґрунту на полях озимих культур.
Личинки проникають у стебла пошкоджуваних культур. Пошкодження зовнi похожi на характер пошкодження шведськими мухами. Але на вiдмiну вiд них бiля основи стебла є помiжний отвiр, через який личинка проникає в стебло. Личинки останнiх вiкiв живляться в основi стебла, руйнуючи вузок кущiння, внаслiдок чого рослина гине. Одна личинка здатна пошкоджувати деклька стебел.
30-50 мух на 100 помахів сачком.
Поширена в Лісостепу, прилеглих районах Степу та в Поліссі.
Лущення стерні слідом за збиранням врожаю і зяблева оранка. У разі значної чисельності мух рекомендується провести обробки крайових смуг полів інсектицидами – на початку масового льоту і в подальшому через 8 - 10 діб. Для захисту озимих застосовують також обробку насіння інсектицидами.
Шкідники та хвороби зернових культур: пшениці, ячменю, вівса, жита, спельти та гречки
Мухи
Мухи:
Муха гессенська, Mayetiola destructor, зеленоочка, Chlorops pumilionis, мероміза, Meromyza nigriventris, озима муха , Delia (Hylemya) coarctata, чорна пшенична муха, Phorbia securis, шведські мухи вівсяна та ячмінна, Oscinella frit, Oscinella pusilla, опоміза пшенична або злакова муха, Oromyza florum,
гречана муха, Wachtiella persicariae
Невеликі, 6 мм у довжину, личинки різних видів мух, які роблять тунелі та живляться у стеблах зернових культур. Дорослі мухи, як правило, мають жовті, зелені та чорні смуги.
Шкода завдається личинками, які живляться частинами стебла, що перешкоджає надходженню поживних речовин, внаслідок чого колоски біліють.
Використовуйте стійкі або толерантні сорти.
Застосовуйте сівозміну від пшениці.
Після збору врожаю продискуйте пшеничну стерню. Озиму пшеницю садіть аж після перших морозів.
Порогу лікування не виявлено.
тіаметоксам
імідаклоприд
