Підкоровик сосновий

Підкоровик сосновий
Підкоровик сосновий
Підкоровик сосновий
Підкоровик сосновий
Офіційна назва: 
Підкоровик сосновий
Назва російською мовою: 
Подкорник сосновый.
Назва латиною: 
Aradus cinnamomeus.
Короткий опис: 

Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, рідше інші види сосен. Імаго завдовжки 3,5 - 5 мм; тіло червонуватокоричневе, під колір соснової кори, овальне, плескате, голова масивна, вусики короткі 4членикові; колючі щетинки, що висуваються з хоботка, довші за тіло, у спокої хоботок підігнутий під голову, а колючі щетинки складені спірально між очима. Самки бувають двох форм: крилаті (рідше) і короткобезкрилі (частіше). Самці менші за самок, з вузьким тілом і вузькими надкрилами, не літають. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, гладеньке, спочатку білувате, потім рожеве і під кінець буруваточервоне. Личинка – 4,5 мм, плеската, світлокоричнева з жовтуватим відтінком. Зимують імаго й личинки четвертого віку біля основи стовбура або близько біля нього в лісовій підстилці. Навесні, ще до повного сходу снігового покриву, за середньодобової температури 2 - 3 °С спочатку імаго, а дещо пізніше личинки заселяють стовбури сосен. Розмістившись під лусочками кори, розпочинають живлення і спарювання. Відкладання яєць починається в другій половині квітня і триває 20 - 30 діб. Довгокрилі самки після запліднення розлітаються і відкладають яйця на нових ділянках. Яйця кладуть на внутрішню поверхню лусочок кори по одному або невеликими групами. Плодючість –15 - 30 яєць, нижній поріг розвитку яйця – 10 °С. Ембріональний розвиток триває 15 - 25 діб. Відроджені у травні – червні личинки впродовж усього літа живляться під лусочками кори, висмоктуючи соки з лубу, камбію та верхнього шару деревини. Досягнувши четвертого віку, переходять на зимівлю. Навесні, у квітні – травні вони переходять у п’ятий вік і продовжують живитися впродовж 30 - 40 діб, після чого перетворюються на імаго. Розмножуватись починають тільки після перезимівлі. Генерація дворічна. Сосновий клоппідкоровик – світло і теплолюбна комаха. Тому він особливо активно заселяє розріджені посадки сосни 5 - 25річного віку та узлісся. Внаслідок пошкоджень під корою утворюються порожнини, заповнені смолою і паренхімою, кора розтріскується, утворюючи смолоточиві виразки, порушується транспірація. Зменшується приріст, спостерігається всихання верхівок дерев. Якщо чисельність клопа досягає 100 і більше особин на 1 дм2 поверхні стовбурів, дерева, як правило, засихають. На шкідника згубно діють заморозки в період ембріонального розвитку. Значну загибель імаго й личинок спричинюють зниження температури до -25...-30° С у малосніжні зими. Масова загибель клопів спостерігається у вологі роки від білої мускардини. Клопів знищують верблюдки – Raphidioptera, особливо – Rhaphidia ophiopsis Schum., R. flavipes Stein., Agulla xanthostigma Schum.; руді мурашки, яйцеїди – Microphanurus discolor Ratz., M. scutellaris Тhoms. та ін. Клопами живляться птахи – пищуха, повзик, малий дятел.

Зовнішній вигляд: 

Імаго завдовжки 3,5 – 5 мм; тіло червонуватокоричневе, під колір соснової кори, овальне, плескате, голова масивна, вусики короткі 4членикові; колючі щетинки, що висуваються з хоботка, довші за тіло, у спокої хоботок підігнутий під голову, а колючі щетинки складені спірально між очима. Самки бувають двох форм: крилаті (рідше) і короткобезкрилі (частіше). Самці менші за самок, з вузьким тілом і вузькими надкрилами, не літають. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, гладеньке, спочатку білувате, потім рожеве і під кінець буруваточервоне. Личинка — 4,5 мм, плеската, світлокоричнева з жовтуватим відтінком.

Розвиток: 

Зимують імаго й личинки четвертого віку біля основи стовбура або близько біля нього в лісовій підстилці. Навесні, ще до повного сходу снігового покриву, за середньодобової температури 2 – 3 °С спочатку імаго, а дещо пізніше личинки заселяють стовбури сосен. Розмістившись під лусочками кори, розпочинають живлення і спарювання. Відкладання яєць починається в другій половині квітня і триває 20 – 30 діб. Довгокрилі самки після запліднення розлітаються і відкладають яйця на нових ділянках. Яйця кладуть на внутрішню поверхню лусочок кори по одному або невеликими групами. Плодючість —15 – 30 яєць, нижній поріг розвитку яйця — 10 °С. Ембріональний розвиток триває 15 – 25 діб. Відроджені у травні — червні личинки впродовж усього літа живляться під лусочками кори, висмоктуючи соки з лубу, камбію та верхнього шару деревини. Досягнувши четвертого віку, переходять на зимівлю. Навесні, у квітні — травні вони переходять у п’ятий вік і продовжують живитися впродовж 30 – 40 діб, після чого перетворюються на імаго. Розмножуватись починають тільки після перезимівлі. Генерація дворічна.
Сосновий клоппідкоровик — світло і теплолюбна комаха. Тому він особливо активно заселяє розріджені посадки сосни 5 – 25річного віку та узлісся. Внаслідок пошкоджень під корою утворюються порожнини, заповнені смолою і паренхімою, кора розтріскується, утворюючи смолоточиві виразки, порушується транспірація. Зменшується приріст, спостерігається всихання верхівок дерев. Якщо чисельність клопа досягає 100 і більше особин на 1 дм2 поверхні стовбурів, дерева, як правило, засихають.
На шкідника згубно діють заморозки в період ембріонального розвитку. Значну загибель імаго й личинок спричинюють зниження температури до –25…–30° С у малосніжні зими. Масова загибель клопів спостерігається у вологі роки від білої мускардини.

Пошкоджують: 

Пошкоджує сосну звичайну, рідше інші види сосен.

 
Природні вороги: 
Клопів знищують верблюдки — Raphidioptera, особливо — Rhaphidia ophiopsis Schum., R. flavipes Stein., Agulla xanthostigma Schum.; руді мурашки, яйцеїди — Microphanurus discolor Ratz., M. scutellaris Тhoms. та ін. Клопами живляться птахи — пищуха, повзик, малий дятел
Поріг шкідливості: 

500 клопів на дерево

Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Посадка густих культур і культур, що рано змикаються (15 - 20 тис. саджанців на гектар); заповнення «вікон» підсадкою дерев; на сухих піщаних ґрунтах краще висаджувати сосну кримську. При чисельності шкідника, що перевищує 500 клопів на дерево, – обприскування інсектицидами нижніх частин стовбурів і підстилки рано навесні, в період переходу підкоровика на стовбури.