Щитоноска зелена
Жук розміром 7 - 10 мм, тіло широкоовальне, верхній бік матовозелений, нижній, крім широкої облямівки по краях черевця, – чорний; ноги, основа вусиків і краї черевця жовті, іноді весь нижній бік черевця жовтий. Яйце розміром 0,5 мм, овальне, світлозелене.
Личинка – 9 мм, трав’янистозеленого кольору, голова зелена з коричневим кінчиком, тіло довгастоеліпсоподібне, найширше в ділянці задньоспинки.
Лялечка – 8 - 10 мм, зеленого кольору, по боках тіла 30 - 35 шипоподібних виростів.
Зимує жук серед сухої трави у лісосмугах, під деревами та кущами. Жуки пробуджуються наприкінці квітня – на початку травня, мігрують на кормові рослини і розпочинають живлення. Після додаткового живлення спарюються і починають відкладання яєць. Плодючість – 150 - 200 шт. Яйця відкладають групами по 6 - 18 шт., кулястими купками на листки й стебла рослин, прикриваючи їх зверху плівкою. Тривалість яйцевідкладання – близько 20 діб. Ембріональний розвиток триває 4 - 7 діб. Перші личинки з’являються наприкінці травня, масово – у червні – липні, чотири рази линяють і розвиваються в п’яти віках. На рослинах живляться впродовж 20 - 30 діб, заселяють нижній бік листя, вигризають паренхіму, не торкаючись верхнього епідермісу, який згодом підсихає і розривається.
Личинка перед заляльковуванням прикріплюється кінчиком черевця до рослини, переважно до нижнього боку листка, і перетворюється на лялечку, яка залишається висіти вниз головою. Тривалість стадії лялечки – 6 - 9 діб. Жуки нового покоління з’являються наприкінці червня – у першій половині серпня, живляться впродовж 10 - 15 діб, після чого розселяються на зимівлю. Розвивається одна генерація за рік.
Пошкоджує м’яту та інші культури. Об’їдають листки з країв або виїдають у них отвори. Іноді пошкоджують молоді стебла й черешки листків.
Трапляється повсюдно.
Знищення дикорослих видів м’яти. Просторова ізоляція плантацій різних років вегетації. Застосування інсектицидів в осередках розмноження шкідника.
