Синя соснова златка

Синя соснова златка
Синя соснова златка
Синя соснова златка
Синя соснова златка
Синя соснова златка
Синя соснова златка
Офіційна назва: 
Синя соснова златка
Назва російською мовою: 
Синяя сосновая златка.
Назва латиною: 
Phaenops cyanea.
Короткий опис: 

За рік розвивається одна генерація. Златка заселяє ослаблені дерева. Може заселяти й здорові дерева, але в такому разі живиця заливає зроблені шкідником ходи, спричинюючи загибель личинок. Хвойні породи пошкоджують: антаксія чотирицяткова — AnthaxiaquadripunctataL. Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну, ялину, смереку, модрину. Генерація однорічна; златка ребриста бронзова — ChrysobothrischrysostigmaL. Трапляється в Карпатах. Пошкоджує сосну, ялину. Генерація дворічна; згарищна златка — MelanophilaacuminataDeg. Трапляється на Поліссі, у Карпатах. Пошкоджує всі хвойні породи. Генерація дворічна. Чисельність златок знижують хижі клопи — Prostrema sanguineum Rossi., P. aeneicolle Stein., Xylocoris eursitans Reut., хижі жуки — Thanasimus formicarius L., Malachius aeneus L., Cylister oblongum, C. angustatum Hoffm., Platysoma compressum Hbst., Rhizophagus dispar Pauk., комахоїдні птахи, особливо дятли. Найчастіше личинок заражає браконід — Coeloides melanostigma Ratz. У вологі роки спостерігається загибель личинок і лялечок від грибних і вірусних хвороб.

Зовнішній вигляд: 

Жук завдовжки 8 – 12 мм, темносиній з металічним полиском; тіло овальне, до кінця звужене, зверху приплюснуте; вусики 11членикові, пильчасті. Личинка 23 – 25 мм завдовжки, жовтуватобіла, безнога, тіло сплющене, передньогруди розширені, голова бура, маленька, втягнута в передньогруди.

Розвиток: 

Зимують личинки в колисочках у товщі кори або деревини. Заляльковуються в другій половині травня. На розвиток лялечки потрібно 10 – 15 діб. Новоутворені жуки прогризають льотний отвір і виходять назовні. Літ їх триває до кінця липня. Жуки додатково живляться. Самки відкладають яйця по одному в тріщини й щілини кори і заливають їх рідиною, що легко застигає на повітрі. Відкладання яєць починається на висоті 1 – 1,5 см і захоплює всю середню частину стовбура. Ембріональний розвиток триває 3 – 5 діб.

Пошкоджують: 

Відроджені личинки прогризають під корою довгі звивисті ходи, кільцями навколо дерева. Ходи заповнюються буровим борошном.
Наприкінці літа личинки вигризають у товщі кори або в деревині колисочки і залишаються в них до весни наступного року.

 
Природні вороги: 
Чисельність златок знижують хижі клопи — Prostrema sanguineum Rossi., P. aeneicolle Stein., Xylocoris eursitans Reut., хижі жуки — Thanasimus formicarius L., Malachius aeneus L., Cylister oblongum, C. angustatum Hoffm., Platysoma compressum Hbst., Rhizophagus dispar Pauk., комахоїдні птахи, особливо дятли. Найчастіше личинок заражає браконід — Coeloides melanostigma Ratz. У вологі роки спостерігається загибель личинок і лялечок від грибних і вірусних хвороб.
Поширення: 

Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну, рідше ялину.

Заходи захисту: 

Створення оптимально зімкнутих насаджень. Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів. Захист від сисних і хвоєгризучих шкідників, що ослаблюють дерева, які активно заселяються златками. Видалення дерев, які значною мірою заселені златками і засихають. У період льоту жуків – обробка інсектицидами.