Сірий довговусий вусач
Жук завдовжки 13 - 20 мм, плоский, світлобурий, надкрила з двома вузькими темними перев’язями; передньоспинка з чотирма світлими плямами; вусики у самця майже в 5 разів, у самки – в 1,5 раза довші за тіло; яйцеклад самки довгий, виступає зпід надкрил. Яйце розміром 2,5 - 3 мм, довгасте, світложовте. Личинка завдовжки 30 - 35 мм, безнога, світложовта, сплощена, передній край голови чорний, на передньогрудях дві хітинові пластинки; дихальця круглі; анальний отвір трипроменевий. Лялечка – 12 - 15 мм, світложовта.
Зимують жуки і личинки в овальних колисочках. Літ жуків починається у квітні й закінчується у червні. Самки відкладають яйця по одному на дно лійки, просвердленої яйцекладом у нижній частині стовбурів ослаблених і відмираючих дерев. Відроджені личинки проникають під кору і живляться камбієм, прокладаючи ходи неправильної форми. Незадовго до заляльковування личинки самок переходять у деревину на глибину до 1 см і наприкінці короткого гачкуватого ходу заляльковуються; личинки самців заляльковуються у товщі кори або під корою в овальних колисочках. Жуки утворюються на початку осені. Личинки, що не встигли завершити розвиток, заляльковуються навесні після перезимівлі. За рік розвивається одна генерація.
Пошкоджує сосну, рідше ялину, смереку, модрину.
Трапляється повсюдно.
Знищення хвоєгризучих і сисних шкідників, діяльність яких ослаблює дерева. Своєчасне видалення нежиттєздатних дерев, що засихають, і заміна їх молодими. У разі небезпечної чисельності вусачів – обприскування дерев інсектицидами під час виходу жуків.
