Сосновий шовкопряд

Сосновий шовкопряд
Сосновий шовкопряд
Сосновий шовкопряд
Сосновий шовкопряд
Сосновий шовкопряд
Сосновий шовкопряд
Офіційна назва: 
Сосновий шовкопряд
Назва російською мовою: 
Шелкопряд сосновый.
Назва латиною: 
Dendrolimus pini.
Зовнішній вигляд: 

Метелик з розмахом крил 60 - 80 мм, забарвлення передніх крил від жовтобурого до сірокоричневого; на кожному крилі три поперечні хвилясті лінії й до середини крила – невелика півмісяцева біла пляма; у спокійному стані крила складені у вигляді даху; задні крила сірі, однобарвні. Яйце до 2 мм у діаметрі, спочатку зеленувате, пізніше блискучосіре. Гусениця останнього віку завдовжки 90 - 100 мм, буруватосіра, з рідкими червонуватими волосками; на спинному боці другого й третього сегментів – темноголубі плями; уздовж спини тягнеться ряд ромбічних плям зі світлішою серединою. Лялечка завдовжки 20 - 40 мм, темнобура, у брудносірому пергаментоподібному коконі.

Розвиток: 

Зимують гусениці третього й четвертого віків у лісовій підстилці, найчастіше поблизу стовбура дерева, окремі особини переходять неглибоко у ґрунт. Навесні за температури 10 °С у місці залягання гусениці переповзають по стовбурах у крону і починають живитися молодою хвоєю, пошкоджують також травневі пагони й бруньки. Живляться у сутінкові та передсвітанкові години. За весь період розвитку одна гусениця з’їдає 20 - 35 г хвої, причому 2 - 3 г восени і 18 - 32 г навесні. Гусеницісамці проходять 6, гусеницісамки – 7 віків. Заляльковуються у першій половині червня серед хвої на гілках або на стовбурах дерев. Через 20 - 25 діб виходять метелики. Їх літ триває до середини липня. Метелики позитивно фототропічні.
Після запліднення самки відкладають яйця на хвоїнки групами по 20 - 150 штук. Плодючість – у середньому 300 яєць. Через 14 - 20 діб відроджуються гусениці, які живляться хвоєю цього року, обгризаючи хвоїнки по боках у верхівковій частині. Гусениці другого віку обгризають хвою по всій довжині. Полинявши ще раз, у жовтні гусениці переходять на зимівлю. Генерація однорічна.

Пошкоджують: 

Пошкоджує сосну звичайну, в рідкісних випадках – інші хвойні породи.Об’їдання хвої спричинює ослаблення дерев, засихання гілок і заселення їх короїдами, вусачами, златками.

Переносники хвороб: 

У вологу погоду спостерігаються епізоотії внаслідок зараження грибними, бактеріальними та вірусними хворобами.

 
Природні вороги: 
Чисельність соснового шовкопряда знижують понад 60 видів паразитів і хижаків. Відкладені яйця заражають їздціяйцеїди – Telenomus verticillatus Kieffer., T. tetramomus Thomps., Trichogramma sp., гусениць і лялечок – браконіди – Apanteles ordinarius Ratz., A. liparidis Bouche, A. solitarius Ratz., Rogas esenbecki Ytg., R. geniculator Nees., Meteorus versicolor Wesm.; іхневмоніди – Apechtis capulifera Kriechb., A. rufata Gmel., Pimpla instigator L., Ipoplectis viduata Grav.; мухитахіни – Masicera silvatica Fall., M. sphingivora R.D., Sturmia inconspicua Mg., Blepharipoda scutellata R.D., Ernestia laevigata Mg., Lypha dubia Fll. та ін. Гусеницями й лялечками живляться красотіли, мурашки із роду Formica і птахи – зозуля, іволга, сойка.
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів. При чисельності, що перевищує 400 - 500 гусениць на одне дерево, – обробка у ранньовесняний період біопрепаратами або інсектицидами лісової підстилки та окоренкових частин дерев.

Рекомендовані препарати