Суничний чорноплямистий пильщик

Суничний чорноплямистий пильщик
Суничний чорноплямистий пильщик
Суничний чорноплямистий пильщик
Суничний чорноплямистий пильщик
Суничний чорноплямистий пильщик
Суничний чорноплямистий пильщик
Офіційна назва: 
Суничний чорноплямистий пильщик
Назва російською мовою: 
Пилильщик земляничный чернопятнистый.
Назва латиною: 
Allantus cinctus L..
Зовнішній вигляд: 

Імаго завдовжки 7 - 10 мм, тіло чорне, блискуче; у самки на грудях крилові кришечки іноді білі; ноги чорні, стегна й лапки червоні. Личинка завдовжки 15 мм, блакитнозелена, голова буруватожовта з бурою плямою нагорі; черевних ніг 8 пар. Лялечка світлозелена, перед виходом імаго стає чорною, знаходиться в двошаровому тонкостінному жовтуватокоричневому коконі.

Розвиток: 

Зимують еонімфи в коконах усередині стебел, в опалому листі та поверхневому шарі ґрунту. Заляльковуються у квітні. Імаго вилітають у фенофазу відокремлення квітконосів – на початку цвітіння ранніх сортів суниці. Додатково живляться пилком і нектаром квіток зонтичних рослин. Яйця відкладають по одному в паренхіму листка поблизу товстих жилок у надрізи, зроблені за допомогою яйцекладу. Місце відкладання яйця помітне у вигляді здуття. Плодючість – 60 - 80 яєць.
Ембріональний розвиток триває 8 - 15 діб. Личинки відроджуються напередодні масового цвітіння суниці; личинки молодших віків скелетують листки з нижнього боку, середніх віків – вигризають отвори, останнього віку – обгризають листки з країв. Молоді листки з’їдаються повністю. Личинки, яких потурбували, кільцеподібно згортаються і падають на землю. Розвиток триває 20 - 25 діб, після чого вони залишають кормові рослини і проникають у серцевину зламаних (зрізаних) товстостеблих бур’янів, пагонів малини, троянди, де прогризають ходи (10 - 12 см), що закінчуються овальною камерою, в якій вони заляльковуються. Через 14 діб з’являються імаго другого покоління. В Україні розвивається 2 - 3 покоління, у Криму може бути й четверте.
Личинки останнього покоління залишаються на зимівлю всередині стебел трав’янистих рослин, у тріщинах кори, опалому листі та ґрунті.
У роки масових розмножень пильщик завдає істотної шкоди плантаціям суниці.

Пошкоджують: 

Пошкоджує суницю, полуницю, шипшину, троянду, рідше малину.

 
Природні вороги: 
Важливу роль у регуляції чисельності пильщиків відіграють їздці — Cryptus emphytorum Boic., Hemiteles castaneus Taschb., Polyblastus strobilator Thunb., Monoblastus neustrie Ratz., Microcryptus erythrinus Grav., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondella nigripes Fll.
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Знищення бур’янів на плантації суниці та ділянках, розміщених поблизу. Перекопування ґрунту в міжряддях. За чисельності 10 - 12 несправжніх гусениць на 100 листків при заселенні 15 - 20 % рослин – обробка біопрепаратами або інсектицидами під час відродження личинок. У разі значної чисельності шкідника можна провести другу обробку біопрепаратами або інсектицидами після збирання врожаю ягід.