Тополевий вусач
Супровідними видами скрипуна тополевого великого є: скрипун малий осиковий — SaperdapopulneaL. Генерація дворічна; скрипун мармуровий візерунчастий — SaperdascalarisL. Трапляється повсюдно. Пошкоджує тополю, вербу, березу, вільху, в’яз, клен, бук, плодові дерева. Генерація дворічна.
Жук завдовжки 22 – 28 мм; чорний, зверху вкритий сіруватожовтими волосками; у самців надкрила звужуються дозаду, у самки вони майже паралельні; вусики довгі, сіруваті, верхівки кожного членика затемнені. Яйце розміром 4,7 – 5 мм, видовженоовальне, жовте, блискуче. Личинка 38 – 45 мм завдовжки, безнога, жовтуватобіла, з рідкими короткими світлими волосками; тіло звужене до задньої частини. Лялечка — 13 мм, жовтуватобіла.
Личинки зимують двічі — під корою і в деревині. Після другої зимівлі у червні личинки заляльковуються у верхньому кінці вертикального ходу. Розвиток лялечки триває 15 діб. Новоутворені жуки прогризають отвір і виходять назовні. Літ розтягнутий і відмічається з останньої декади червня до вересня. Літають у вечірні години.
Жуки вигризають округлі отвори на листі тополі й осики, а на пагонах і гілках роблять поперечні погризи у вигляді кільця. Після спарювання самки відкладають яйця по одному в надсічки чи заглиблення на корі окоренкової частини дерева або на голе коріння. Плодючість — 50 – 60 яєць. Личинки відроджуються з липня по вересень, вгризаються під кору, де й живуть перший час. Частина з них наприкінці літа вгризається в деревину. Навесні личинки, що перезимували під корою, також переходять у деревину. Генерація дворічна, для частини особин — трирічна. У деревині личинки прогризають довгий вертикальний хід угору від 30 до 150 см завдовжки. У разі значної щільності заселення на окоренковій частині молодих дерев утворюються напливи, знижується приріст, з’являється суховерхівковість, дерева часто гинуть. Унаслідок прогризання ходів у деревині виникають почервоніння, серцевинна гниль. Погризи кори сприяють зараженню чорним раком.
Пошкоджує тополю, осику, зрідка вербу.
Трапляється повсюдно.
Приваблення в насадження комахоїдних птахів, особливо дятлів. Знищення комплексу листогризучих шкідників, які, пошкоджуючи дерева, ослаблюють їх. Зрізання та знищення заселених вусачами гілок. Своєчасне знищення нежиттєздатних дерев і заміна їх молодими. У разі небезпечної чисельності вусачів – обробка ослаблених дерев інсектицидами під час льоту шкідників.
Інсектицидами потрібно обробляти нижні частини дерев.
