Великий грушевий трубкокрут

Офіційна назва: 
Великий грушевий трубкокрут
Назва російською мовою: 
Слоник грушевый большой.
Назва латиною: 
Rhynchites giganteus.
Зовнішній вигляд: 

Жук завдовжки 7 - 10 мм, малиновочервоний із зеленуватим полиском; очі слабкоопуклі; головотрубка паралельнобічна з тонким поздовжнім кілем, що зникає до вершини; вусики, лапки і верхівка головотрубки темнобурі; щиток чотирикутний, невеликий, з втисненням посередині; надкрила у півтора раза довші за ширину плечей, з великими крапчастими борозенками, все тіло в рідких світлих волосинках. Яйце розміром 1 - 1,2 мм, біле, овальне. Личинка – 10 - 12 мм, біла з легким жовтуватим відтінком, дугоподібно зігнута; спинний бік вкритий по краях сегментів рідкими світлими волосинками; голова бурокоричнева. Лялечка розміром 9 - 14 мм, біла, в рідких волосинках; на кінці черевця два буруватих шипики.
Зимують жуки і личинки в ґрунті.

Розвиток: 

Навесні, в період розпускання бруньок, жуки виходять із ґрунту і додатково живляться. Живуть 2 - 2,5 міс. Зазвичай наприкінці травня починається спарювання і відкладання яєць. Самка вигризає в плоді груші глибоку ямку, на дно якої відкладає яйце, і прикриває його недогризками шкірочки. Після цього навколо яйцевої камери на поверхні плода виїдає кругові звивисті борозенки і підгризає плодоніжку, внаслідок чого плід в’яне і передчасно обпадає. Плодючість – до 100 яєць. Відроджена через 8 - 11 діб личинка впродовж 30 - 40 діб живиться всередині плода. Після завершення розвитку залишає плід і переходить у ґрунт, де на глибині 10 - 15 см робить земляну колисочку. В цій колисочці личинка знаходиться до осені наступного року. У серпні – вересні личинка заляльковується і утворений жук залишається в лялечковій колисочці до весни.
Таким чином, розвиток великого трубкокрута завершується впродовж двох сезонів.

Пошкоджують: 

Пошкоджує грушу, яблуню, сливу, черешню, абрикос, глід.Жуки пошкоджують бутони, листя, квітки, зелені пагони й плоди. Личинки живляться насінням і м’якушем плодів. Перша падалиця, заселена личинками, з’являється вже на початку червня, масова – наприкінці червня – у першій половині липня.

 
Природні вороги: 
У личинках довгоносика паразитують Caliptus testaceipes Grese., Bracon rhynchiti, Pimpla calobata Grav. та інші види.
Поширення: 

Трапляється в Степу й Лісостепу України.

Заходи захисту: 

Систематичне збирання і знищення падалиці. Обробіток ґрунту в період масової міграції в нього личинок і восени під час заляльковування. При чисельності, яка перевищує 8 жуків на одне дерево, – обприскування інсектицидами через 4 - 6 діб після кінця цвітіння.