Вишневий слизистий пильщик

Вишневий слизистий пильщик
Вишневий слизистий пильщик
Вишневий слизистий пильщик
Вишневий слизистий пильщик
Вишневий слизистий пильщик
Вишневий слизистий пильщик
Офіційна назва: 
Вишневий слизистий пильщик
Назва російською мовою: 
Вишневый слизистый пилильщик.
Назва латиною: 
Caliroa cerasi L..
Зовнішній вигляд: 

Самка завдовжки 5 - 6 мм, самець – 4 - 5 мм, тіло чорне, блискуче; ноги чорні, лише посередині буруваті; крила прозорі, з дещо затемненою серединною перев’яззю. Яйце розміром 0,6 мм, видовженоовальне, блідозелене. Личинка – 9 - 11 мм, зеленуватожовта, голова маленька, бура або чорна; передня частина тіла (грудні сегменти) значно розширена; ніг – 10 пар; личинка вкрита чорним блискучим слизом і тільки в останньому віці втрачає його і стає яскравожовтою. Лялечка завдовжки 6 мм, жовтуватобіла, в щільному овальному земляному коконі.

Розвиток: 

Зимують личинки,німфи в земляному коконі у ґрунті на глибині 6 - 15 см. я.
У Поліссі та північній зоні Лісостепу розвивається в одному поколінні, у південному Лісостепу й Степу – у двох. Літ і відкладання яєць другого покоління відбувається в другій половині серпня. Розвиток личинок другої генерації часто триває до кінця вересня – початку жовтня. Вишневий слизистий пильщик – геліофільний вид, у зв’язку з чим він найактивніше заселяє проріджені насадження, а також схили південної експозиції. У Лісостепу заляльковуються наприкінці травня – на початку червня, у південній смузі – в першій половині травня. Значна частина личинок (іноді до 50 %) залишається в стані діапаузи на повторну зимівлю. Через 7 - 10 діб після початку заляльковування спостерігається масовий вихід імаго з ґрунту. На другу – третю добу після вильоту самки відкладають яйця, розміщуючи їх по одному в зроблені яйцекладом надрізи в м’якуші листка з нижнього боку. Яйце добре помітне у вигляді коричневого горбка. При масовому розмноженні шкідника на одному листку налічується 10 - 30 яєць, відкладених різними самками. Розмножується найчастіше партеногенетично. За 7 - 8 діб життя самка відкладає 50 - 75 яєць. Ембріональний розвиток триває 7 - 13 діб. Масове відродження личинок буває найчастіше у другій половині червня – на початку липня. Личинки переповзають на верхній бік листка і вкриваються слизом, який захищає їх від висихання. Через 15 - 20 діб, пройшовши 6 - 7 віків, личинки завершують розвиток і переходять у ґрунт на коконуванн

Пошкоджують: 

Пошкоджує вишню, черешню, грушу, глід, менше – сливу, терен, айву, горобину, кизильник, яблуню, іргу.Сильніше пошкоджує листя з південного боку крони дерев.Личинки молодших віків вигризають м’якуш листка невеликими плямами, старших – скелетують листя, залишаючи лише сітку жилок. Більш значної шкоди завдає друге покоління шкідника.

 
Природні вороги: 
комахипаразити.У вологі прохолодні роки значна частина личинок гине від грибних хвороб. Личинок у гніздах інтенсивно винищують птахи, особливо шпаки. Еонімф з’їдають туруни та інші хижаки. Чисельність пильщикаткача регулюють їздці – Limneria crassifenur L., Holocromus incrassator Holmgr., Bracon variator Nees., мухитахіни – Compsilura concinnata Mg. і Blondella nigripes Fll.
Поріг шкідливості: 

При заселенні шкідником понад 10 - 15 % листя

Поширення: 

Трапляється повсюдно

Заходи захисту: 

Осіння оранка і весняне розпушування ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах. Розпушування ґрунту в період масового переходу личинок на коконування. При заселенні шкідником понад 10 - 15 % листя – обробка інсектицидами або біопрепаратами.