Яблуневий плодовий пильщик
Імаго завдовжки 6 - 7 мм; зверху темнобурий, знизу жовтий; черевце зверху чорне, знизу рудуватожовте, ноги жовті; вусики 9членикові, короткі; дві пари прозорих крил з темними жилками. Яйце розміром 0,7 мм, овальне, білуватосклисте. Личинка завдовжки 12 - 13 мм, жовтуватобіла, зморшкувата, блискуча, з червонобурою головою; черевних ніг – сім пар. Лялечка – 7 - 8 мм, біла, в щільному овальному сірому коконі.
Зимують личинки в коконах у ґрунті, на глибині 5 - 10 см, рідше на глибині 15 - 20 см. Заляльковування починається, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 12 °С. Розвиток лялечки триває 12 - 16 діб. Початок льоту збігається в часі з фенофазою розпушування бутонів літніх сортів яблуні. Пильщики активні в сонячну й тиху погоду за температури понад 16 °С. Самки відкладають яйця по одному в надрізи – «кишеньки» в тканині чашолистків і квітколожа, як правило, у продуктивні квітки, відрізняючи їх від «пустоцвіту». Плодючість – 50 - 80 яєць. Через 7 - 14 діб відроджуються личинки, які прогризають під шкірочкою хід – міну в напрямку від чашечки до плодоніжки. Через 2 - 3 доби після першого линяння личинки переходять в інший плід і роблять у ньому звивистий хід під шкірочкою. В 3 - 6 плодах личинка прогризає прямий хід до насінної камери і живиться насінням. Розвиток личинки триває 18 - 23 доби. В останньому віці личинка виїдає все насіння і руйнує насінну камеру, яка заповнюється бурою червоточиною. Через 30 - 40 діб після закінчення цвітіння ранніх сортів яблуні личинки переходять у ґрунт на глибину розпушеного шару для коконування. Генерація однорічна. До 15 % шкідника діапаузує в ґрунті й зимує двічі, а 3 - 5 % – тричі, становлячи популяційний резерв виду.
Пошкоджує плоди яблуні. Плоди, міновані личинками молодших віків, зазвичай не обпадають, а пошкодження зарубцьовуються і розростаються разом з плодом у вигляді пояска з окорковілої тканини. Пошкодження плодів личинками пильщика старших віків відрізняються від пошкоджень яблуневої плодожерки тим, що вхідні отвори залишаються відкритими і з них витікає іржава рідина. Потривожена личинка пильщика має неприємний «клопиний» запах. У роки масового розмноження яблуневого плодового пильщика спостерігається значне зниження врожаю або його втрата при слабкому цвітінні яблуні.
Трапляється повсюдно, особливо численний у Лісостепу та Поліссі.
Перед завершенням живлення личинок – культивація з метою розпушування шару ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах на глибину 9 - 11 см з тим, щоб основна маса шкідника зосередилась на цій глибині. Наступне розпушування ґрунту із захоплюванням цього шару призводить до значної загибелі шкідника. Економічний поріг шкодочинності: відокремлення бутонів – 10 імаго на 10 гілок (одне дерево); цвітіння – 3 - 5 яєць на 100 квіток; після обсипання пелюсток – три личинки на 100 плодів. Найефективніше обприскування інсектицидами під час масового льоту пильщика – у період розпушування бутонів яблуні літніх сортів.