Західний травневий хрущ
У 1992–2002 роках у дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН проводилися дослідження, якими було встановлено, що найчисельнішим і найшкодочиннішим видом в агробіоценозі плодового розсадника є травневий західний хрущ. Цей фітофаг заселяв близько 89% усіх площ сівозміни.
Жуки 21 - 31 мм завдовжки, тіло видовженоовальне, чорного або червонобурого кольору; надкрила видовженоовальні, з п’ятьма вузькими ребрами; передньоспинка бура; пігідій у західного травневого хруща витягнутий у довгий вузький відросток, у східного – прямовисний, витончений, заокруглений на верхівці; вусики 10членикові; у самця велика вигнута булава із семи однакових пластинок, у самки – невелика, 6 членикова. Яйце розміром 1,5 - 2 мм, кулясте, біле. Личинка – до 60 мм, Сподібно вигнута, біла; голова світлобура; вусики 4членикові; анальний отвір у вигляді поперечної щілини. Лялечка жовтуватобіла, з двома відростками на верхівці черевця.
Зимують личинки й жуки в ґрунті.
Після спарювання самки зариваються в ґрунт на глибину 10 - 15 см і відкладають по 20 - 30 яєць у дватри заходи. Плодючість – 60 - 70 яєць.
Після останнього заходу відкладання яєць жуки гинуть, не виходячи з ґрунту. Через 25 - 30 діб відроджуються личинки, які до осені живляться дрібними корінчиками та перегноєм. У веснянолітній період здійснюють горизонтальні та вертикальні переміщення, концентруючись у шарах ґрунту з вологістю 6 - 7 % і температурою 17 - 20 °С. У вересні личинки заглиблюються в ґрунт на 1 м і глибше. Це пов’язано з невисокою холодостійкістю личинок. Їх загибель починається за температури -0,7...-1 °С. Розвиток личинок триває 4 роки. Після кожної перезимівлі личинки піднімаються у верхні горизонти ґрунту, переходять у наступний вік і продовжують живлення. Після третьої перезимівлі у червні – липні линяють востаннє і заляльковуються в земляній колисочці на глибині 20 - 50 см. Лялечка розвивається 30 - 40 діб. Новоутворені жуки залишаються в земляній колисочці до весни.
Генерація чотирирічна. На крайньому півдні може бути трирічною.
Літ жуків починається в останній декаді квітня і триває більше місяця. Початок льоту збігається з початком розпускання листя на деревах. Масовий вихід жуків відмічається за температури ґрунту 9 - 14 °С на глибині 10 см. Літають у сутінках і вночі, рідше вдень.
Пошкоджують бруньки, листя дерев і кущів. В окремі роки з низькою відносною вологістю повітря в період льоту жуки живляться зав’язями плодових культур – яблуні, сливи, абрикоса.
Личинки старших віків завдають істотних пошкоджень кореням деревних порід та інших культур. Особливо сильно потерпають унаслідок пошкоджень сіянці та саджанці у розсадниках і молодих посадках.
Приваблення у лісонасадження та охорона комахоїдних птахів. Закладання розсадників не ближче ніж за 200 - 300 м від насаджень, що є місцем зосередження жуків. У розсадниках при чисельності понад 5 личинок на 1 м2
– внесення в ґрунт гранульованих інсектицидів. Розпушування ґрунту в розсадниках на початку масового льоту жуків. В льотні роки знищення жуків на кормових рослинах за допомогою обробки інсектицидами. На молодих посадках – струшування жуків на підстилки в ранкові години з наступним їх знищенням.
