Гельмінтоспоріоз листя суданської трави

Гельмінтоспоріоз листя суданської трави Рис.1
Гельмінтоспоріоз листя суданської трави Рис.2
Інші назви: 
Бура плямистість .
Назва російською мовою: 
Гельминтоспориоз листьев суданской травы.
Назва латиною: 
Helminthosporium folium sudangrass.
Назва англійською мовою: 
Helminthosporium leaf sudangrass.
Уражують рослини: 
закритого і відкритого грунту
Збудники хвороб: 
Основна хвороба: 

Гельмінтоспоріоз листя суданської трави або бура плямистість - найбільш поширення даної культури, воно є основною причиною зменшення врожаю суданської трави а також кукурудзи в США, Мексики, країнах Європи. Збудник перезимовує конідіями та міцелієм в рослинних рештках ( зокрема в інфікованому листі та стеблах) на поверхні грунту чи на глибині 10 см. Патоген може зберігатися і на поверхні насіння. Літні спори можуть трансформуватися в хламідоспори, здатні зберігатися в несприятливих умовах протягом тривалого часу, притому оболонки їх потовщуються.

Ознаки хвороби: 

На листі спочатку утворюються білуваті а потім бурі довгасті плями з темно-коричневою облямівкою. У центрі плям за високої вологості утворюється бурувато-оливковий наліт спороношення грибів у вигляді чорної повстяної плісняви. Пізніше тканини в середині плям висихають і стають світлими. Розмір плям поступово збільшується і вони досягають 10 см і більше, часто зливаються і охоплюють майже всю пластину листа, спричиняючи всихання. Уражується спочатку нижнє листя і поступово хвороба поширюється на верхні яруси. При сильному ступені ураження рослини стають сірими ніби пошкоджені морозом або посухою.Грибниця патогена спочатку знаходиться в міжклітинному просторі, в паренхімі тканини, а потім проникає в судинну систему листя, спричиняючи цого вянення. Спороношення ( сірувато-чорний наліт) формується на поверхні уражених органів за умов вологої погоди. Спори ( конідії) світло-оливкового кольору, веретеноподібні, прямі або злегка вигнуті на кінцях загострені з 3-8 перегородками з досить товстою оболонкою.

Уражують: 
Суданську траву, сорго, кукурудзу.
Розвиток: 

На весні спори з рослинних решток розносяться вітром на великі відстані, спричиняючи перинне зараження рослин суданської трави.Влітку розовсюдження інфекції відбувається конідіями, які рясно утворюються протягом вегетації рослини на уражених тканинах. Розвитку хвороби сприяють помірні температури 18°С-27°С та рясні дощі впродовж вегетаційного періоду. За умов посушливої погоди ( при вологості повітря нижче 80%) процес поширення захворювання затримується. Перезимовування може відбуватися в результаті близькості посівів суданської трави, або з посівів кукурудзи.

Поширення: 
В районах вирощування суданської трави та поряд з посівами кукурудзи ( Закарпатська обл. іноді в на півдні України). Є відомості, поширення хвороби в США, Мексиці, країнах Європи та Далекого Сходу.
 
Поріг шкодочинності: 
Хвороба здатна завдавати значної шкоди. Якшо вона розвивається до появи приймочок, то збитки врожаю можуть сягати 50%. Сильне інфікування листя виникає передчасну гибель рослин.
Проміжні господарі: 
Бур’ян плоскуха звичайна ( півняче просо).
Заходи захисту: 

Найбільш ефективним та екологічно доцільним є впровадження в виробництво стійких гібридів з генетичним захистом від хвороби. Запобіжні агротехнічні заходи для ліквідування ранньої інфекції - очищення полів від післязбиральних решток та осіння оранка. На полях де вирощується цукрова тростина та суданська трава необхідно використовувати фунгіциди при перших ознаках ураження починаючи з моменту появи однієї-двох плям на листі.

Перелік стійких сортів

суданська трава