Гниль вугільна бавовнику
Хвороба розповсюджена майже у всіх районах вирощування кукурудзи. При ураженні спостерігається побуріння або знебарвлення нижньої частини стебла і коріння. Під епідермісом виявляють розкидані по стеблу дрібні чорні склероції у вигляді крапок, паренхіма серцевини майже повністю руйнується. Стебло всихає або розмачулюється і легко ламається.
Розвиток вугільної гнилі частіше спостерігається при невеликій кількості опадів і підвищених температурах, що зумовлюється напівсалрофітністю патогена.
Збудник хвороби — незавершений гриб Sclerotium batoticola Taub. порядку Mycelia steriliia. В циклі розвитку він утворює грибницю і склероції, 50-152 х 22-32 мкм.
Джерелом інфекції є уражені рештки рослин.
У подальшому, в період вегетації соняшника іде активний ріст міцелію та розповсюдження його по всьому стеблу. Через 10-15 діб після цвітіння міцелій заповнює провідну систему рослини, що перешкоджає надходженню води та поживних речовин.
Поширенню хвороби сприяє висока температура ґрунту (понад +25...+30°С), суха та спекотна погода та використання у якості попередника люцерни.
Вирощування відносно стійких сортів, дотримання чергування культур у сівозміні, просторової ізоляції нових посівів соняшнику від минулорічних не менше 1000 м. Не можна вирощувати соняшник на одному і тому ж полі раніше як через 8 років. Знищення падалиці, видалення післязбиральних решток, ретельне очищення насіння від склероціїв, протруювання насіння, підсушування кошиків у фазі біологічної стиглості десикантами.