Бахромчасті жоржини
Жоржини - квіти, які відрізняються найбільшою різноманітністю сортів, серед всіх квіткових рослин. Дивовижними формами і забарвленнями. В основі поділу їх на групи - форма квітки, її пелюсток, висота рослини.
Ефектно-екстравагантний і дуже сильний сорт з розкішними суцвіттями-кошиками незвичайного забарвлення. Багаторічник досить високий 90-100 см, кущоподібний, з граціозними і міцними квітконосами і красивим перистим листям. Діаметр бутонів жоржин цього сорту близько 15-17 см.пишні махрові суцвіття зібрані з безлічі витончених пелюсток. Біля основи вони насичено-жовті і скручені, по краях – ошатно-рожеві і ефектно розсічені, надаючи бутону додаткову виразність і пишність.
Батьківщина дикої жоржини-гірські райони Мексики, Перу, Чилі. Стародавні індіанці вирощували її заради їстівних бульб. В Європу Жоржина була завезена більше 400 років тому
Дуже часто квіти розміщують групами для подальшої зрізки. Однак рослину саджають і для прикраси ділянки, причому вона може бути у будь-якому стилі – регулярному, романтичному, кантрі та навіть модерновому. Єдине – треба звернути увагу на поєднання відтінків – строкаті й різкі комбінації виглядають не дуже. Жоржини гармонійно виглядають у:
- змішаних міксбордерах;
- сезонних композиціях;
- поєднанні з багаторічними та сезонними квітами (каннами, гладіолусами, монтбреціями, чорнобривцями, календулою, мальвами);
- пустотах між великими чагарниками й деревами.
Літо й осінь.
Живцями, діленням корнеклубня і дуже рідко щепленням.
Кущі жоржин при бажанні можна формувати. Для отримання більш пишного цвітіння – прищипують верхівку, залишають 2-3 найсильніших пагони, а інші видаляють. Щоб милуватися квітками якомога раніше, рослину формують у один стовбур. Видалені пасинки при цьому можна використовувати в якості живців для вкорінення.
Бульби висаджують навесні, коли ґрунт достатньо прогріється. Для високорослих сортів обов'язково відразу ж встановити кілочки для підв'язування. Кореневу шийку заглиблюють на 5 см. Землю добре поливають та мульчують. Зволожують рослину регулярно й помірно, підживлюють тільки до середини серпня.
Подальший догляд за культурою полягає у підв'язування її до кілочка по мірі зростання та видаленні зів'ялих суцвіть, які не тільки псують зовнішній вигляд, але й сильно виснажують рослину.