Барбарис
Барбари́с (Berberis) — рід листопадних або вічнозелених колючих кущів родини барбарисових, який налічує близько 600 видів (докладніше див. Список видів роду барбарис), поширених по всій земній кулі (крім Австралії).
Назва походить від латинського «beiberi», що означає «ведмежа ягода». В Україні, за дуже кислі ягоди, барбарис народ називає кислицею, кислянкою або ще й північним лимоном.
Барбарис - чагарник сімейства барбарисових. Розростається, в першу чергу, в лісостеповій та степовій зоні. Ягоди чагарник витягнуті і за формою нагадують краплю. Залежно від сорту розрізняються кольором ягід, вони можуть бути яскраво-червоними або яскраво-оранжевими або темно-синіми. Гарний декоративний кущ має ще й корисні властивості і широко застосовується в медицині, кулінарії і косметології.
До основних видів відносять:
Тунберга. Це декоративний чагарник, який досягає до метра в висоту. Листя має подовжену форму, що нагадує перевернуте яйце, зверху має яскраво-зелене забарвлення, а знизу сизе. Восени листочки стають насичено-червоними. Цвіте даний вид тільки два тижні, двоколірними суцвіттями (всередині жовті, а зовні червоні). Плоди дозрівають восени, але їсти їх не можна, ягоди дуже гіркі. Правда, птиці їх клюють із задоволенням.
Звичайний. Може досягати трьох метрів в висоту. Колючки рослини виростають до двох сантиметрів. Листя досить тонкі, з перетинкою, темно-зеленого кольору. Цвіте барбарис протягом трьох тижнів насиченим жовтим кольором. Квітки можуть виростати до шести сантиметрів. Ягоди мають насичено-червоний колір і можуть виростати до півтора сантиметра.
Оттавський. Виростає до двох метрів в довжину. Даний вид належить виключно до декоративного сорту. До того ж це гібрид двох видів - Тунберга і звичайного. Молоде листя має темно-рожеве забарвлення з фіолетовим відтінком. Восени забарвлення змінюється на багряне. Чагарник морозостійкий і не вибагливий у догляді.
Як і будь-яка рослина, барбарис здатний приносити не тільки користь, але і шкоду. Так що бездумно використовувати рослину небезпечно для здоров'я.
Використовувати відвари і настоянки з рослини протипоказано в наступних випадках:
- Вік до 12 років.
- Індивідуальна непереносимість.
- Захворювання печінки - гепатит, цироз.
- Під час вагітності та лактації.
- При жовчнокам'яних хворобах.
- При кровотечах - після пологів і в менопаузі.
Сирі ягоди барбарису смачні і корисні, але в великих кількостях є отруйними. При переїданні може з'явитися нудота, запаморочення, судоми, кровотеча з носа, а також це може викликати набряк шкіри і очей.
Плоди використовують у кондитерській та лікеро-горілчаній промисловості. Тверду, жовту, з бурим ядром деревину використовують для дрібних виробів і декоративних робіт. Зрілі плоди з галунами забарвлюють у рожевий колір вовну, льон і папір, корені — у жовтий колір вовну і шкіру.
Сировина барбарису звичайного містить алкалоїди: берберин, оксиберберин, барбамін, холелітин, колумбамін, оксіакантин, пальмітин, леонтидин; катехіни, ефірну олію, пектини, цукри, вітаміни С, Е, К. Листя містить вітаміни С (до 120 мг%), Е, каротини, органічні кислоти. У плодах виявлені цукри — до 5%, органічні кислоти: лимонна, яблучна — 6–7%, винна; вітаміни. У коренях вміст алкалоїдів досягає 2–5%.
Сировина барбарису звичайного має протизапальну, жовчогінну, кровоспинну, в’яжучу, сечогінну, антимікробну, жарознижувальну, антиспазматичну і заспокійливу дію. Використовують при лікуванні гепатитів, холециститів, холангітів, жовчнокам’яної хвороби, циститів, пієлітів, нирковокам’яної хвороби, хронічних проносів, хронічних панкреатитів, ревматизму, подагри, остеохондрозу, ларингітів, трахеїтів, гінгівітів, при маткових кровотечах, а також для поліпшення апетиту.
Барбарис звичайний заспокоює спрагу, подразнення шлунка і печінки, закріплює шлунок, поліпшує кровообіг, лікує геморой, добре зміцнює печінку, серце, шлунок з підвищеною кислотністю. Настій листя має протинудотну, діуретичну, протизапальну дію при захворюваннях печінки і жовчних шляхів. З коренів одержують препарат берберину бісульфат жовчогінної дії.
У медицині відома настойка листя, вона прискорює ритм і збільшує амплітуду серцевих скорочень, знижує АТ, прискорює згортання крові, викликає скорочення матки, зупиняє кровотечу, широко використовується в акушерсько-гінекологічній практиці при атонічних кровотечах та інших хворобах. Аналогічну дію мають препарати з коренів і кори. У народній медицині плоди барбарису звичайного вживають при гіпертонії, а відвар кореня — при захворюванні печінки і жовчного міхура, в гомеопатії — для лікування порушеного обміну речовин, захворювань нирок, печінки, подагри, геморою.
Цвіте барбарис в квітні-травні , формуючи кисті з 15-25 жовтих квіток.
Барбарис розмножують як живцями так і розподілом кущ. Також можливе розмноження цієї корисної рослини насінням, щепленням і відведеннями. Найчастіше для розмноження використовується насіння і живці.
Будова рослини
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Порядок : Жовтецевоцвіті
Родина : Барбарисові
Рід : Барбарис (lat) Berberis
Вид : Барбарис
Барбарис - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
| Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Якість |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ауреа | З: 645645 - Інформація відсутня | 2006 | ||||
| Грін Карпет | З: 645645 - Інформація відсутня | 2006 | ||||
| Еректа | З: 645645 - Інформація відсутня | 2006 | ||||
| Поліська 1 | З: 320320 - Інститут сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук (UA) | 2000 | корм | ср | Л, П | сбіл |
| Ред Чіф | З: 645645 - Інформація відсутня | 2006 |
