Опис та характеристика рослини Дерен звичайний

Дерен звичайний Рис.1
Дерен звичайний Рис.2
Дерен звичайний Рис.3
Дерен звичайний Рис.4
Дерен звичайний Рис.5
Дерен звичайний Рис.6
Дерен звичайний Рис.7
Дерен звичайний Рис.8
Дерен звичайний Рис.9
Дерен звичайний Рис.10
Інша назва (народні назви): 
Кизил квітучий.
Назва на латині: 
Cornus florida rubra.
Назва на російській мові: 
Кизил цветущий, Дерен обыкновенный.

Найвідоміший представник роду – чагарник дерен звичайний, або дерен чоловічий, заввишки до 2,5 см із блискучими червоно-помаранчевими звисаючими пагонами, які при зіткненні із ґрунтом легко вкорінюються, яскравим зеленим супротивним або черговим листям і молочно-білими квітками, зібраними в суцвіття діаметром до 5 см, які розпускаються у травні і цвітуть протягом двох тижнів.

Плоди дерену з однією або двома кісточками, що дозрівають із серпня по жовтень, розрізняються як за формою, так і за кольором. У культурних форм вони досягають довжини 3 см, форму мають зазвичай витягнуто-циліндричну, проте зустрічаються і види з майже круглими, як у вишні, плодами, а також бочкоподібними і навіть грушоподібними.

Колір плодів зазвичай яскраво-червоний, але відомі форми з рожевими, жовтими, пурпуровими і навіть чорними ягодами. І за смаком ягоди дерену різняться: можуть бути солодкими, терпкими або терпко-солодкими, соковитими або сухуватими. Саму рослину можна формувати як у вигляді куща, так і у вигляді дерева. Дерен досить морозостійкий, але при температурі -30 ºC у нього обмерзають кінці пагонів.

Живе кущ дерену більше ста років.

Дерен з легкістю можна віднести до невибагливих декоративних кущів. А в зимовому саду деякі види і сорти дерену, на відміну від інших листопадних декоративних кущів і дерев, стають не менш, а ще більш помітними.

Народна назва – червонолоз. Рослина зустрічається в далекосхідній області Європи, центральній Росії, становить природну флору Кореї, Монголії, Китаю. Природне середовище проживання дерену білого – болотистий темнохвойний ліс.

Яскрава літня зелень селекційних сортів змінюється таємничими темно-червоними квітами восени. За красу і простоту в догляді дерен білий цінують садівники і ландшафтні дизайнери, прикрашаючи їм міські парки і сквери.

У Сполучених Штатах його називають «собаче дерево», так як плоди дерену схожі на вовчі ягоди.

Використання: 

Дерен звичайний — дуже добрий ранньовесняний медонос і пилконос. У сприятливу погоду бджоли активно збирають з нього нектар, пилок і клей протягом 812 днів.

Як декоративний кущ, дерен має дуже широке застосування у ландшафтному дизайні. Зокрема його можна використати наступним чином:

  • З його допомогою закріпити круті схили берегів водойми, якщо вона є на вашій ділянці. Чагарник дерен в природі часто росте біля річок чи боліт, тож гармонійно почуватиметься і виглядатиме в таких умовах;
  • Дерен в саду гарно «дивиться» і як солітер, і як частина групової композиції. Дуже ефектно виглядає дерен в компанії берізок, а точніше – під ними. Але це, звичайно, ідея не для малих ділянок;
  • Сорти дерену з пістрявим листям можна посадити в напівтіні. Якщо розташувати дерен на передньому плані композиції з іншими декоративними деревами і кущами, це дозволить візуально збільшити простір ділянки – ефект заглиблення простору;
  • З дерену можна сформувати швидкозростаючу живу огорожу, яка взимку і восени стане стправжньою родзинкою саду.

Коли в літературі описують лікувальні властивості дерену, то мають на увазі насамперед рослини виду дерен звичайний.

Чим корисний дерен, і які насправді властивості він має?

По-перше, його плоди містять вітамін C у більших кількостях, ніж лимон, і мають протицингову дію, тому із плодів дерену виготовляють пасту для космонавтів і моряків далекого плавання.

По-друге, дубильні речовини, що містяться в плодах, скріплюють випорожнення. Корисні ягоди і для хворих на цукровий діабет, оскільки знижують рівень цукру в крові і посилюють активність підшлункової залози з вироблення необхідного ферменту.

Має дерен протизапальну, жовчогінну, сечогінну, бактерицидну і в'яжучу дію.

Ягоди дерену підвищують апетит, покращують травлення, нормалізують артеріальний тиск, знімають головний біль, прискорюють обмінні процеси в організмі.

Дерен застосовують при лікуванні циститу, подагри, шкірних захворювань, набряків ніг, запалення вен, кишкових захворювань, у тому числі діареї та дизентерії. Потрібно сказати, що цілющі якості мають не тільки плоди дерену, але також його квітки, кора, листя і коріння.

Пропонуємо вам кілька рецептів, які можуть виручити в скрутну хвилину: Настоянка з листя дерену: 50 г подрібненого листя дерену залити склянкою харчового спирту, настоювати протягом двох тижнів, потім процідити.

Вживати 10-15 крапель із водою тричі на день. Цією настоянкою лікують геморой, екзему, подагру, шкірні інфекції, виганяють кишкових паразитів.

Відвар плодів дерену: столову ложку сушених ягід залити склянкою води, кип'ятити на маленькому вогні 20 хвилин, потім настоювати протягом 2 годин, процідити і приймати при авітамінозі по чверті склянки 3 рази на день до їди.

Відвар із кори і коренів дерену: чайну ложку подрібнених коренів і кори залити склянкою води і кип'ятити 15 хвилин, потім настояти протягом двох годин, процідити і пити при ревматизмі 3 рази на день по 2 столових ложки. 

Цвіте: 

Зацвітає до розпускання листків у березні — квітні.

Цвіте і плодоносить: 
Зацвітає до розпускання листків у березні — квітні, плоди достигають у серпні — вересні.
Розмножується: 

Розмножується щепленням, кореневими нащадками, відведеннями, а також можна виростити дерен з кісточки, але паростків доведеться чекати кілька років.

Біологічні особливості: 

Зимостійка, невибаглива до умов вирощування.

Екологічні умови: 

Трапляється у підліску листяних і мішаних лісів. Теплолюбна, тіньовитривала рослина.

Поширення: 
Поширений у південно-західній частині Правобережжя, в Карпатах, Закарпатті, в Криму. Райони заготівель — Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області, південні райони Кіровоградської, Одеської, Черкаської областей. Часом утворює суцільні зарості.

Будова рослини

Стебло: 
Високий (2-5 м) кущ родини деренових або невелике деревце з круглою кроною. Молоді пагони зеленувато-сірі, а старі вкриті сірою тріщинуватою корою.
Листки: 
Листки супротивні від яйцеподібних до ланцетних (6-10 см завдовжки), зелені, цілокраї, сидять на коротких черешках, вкритих, як і пластинка, притиснутими волосками.
Суцвіття: 
Зонтикоподібні суцвіття. У кожному суцвітті 5-9 квіток, оточених спільною чотирилистою обгорткою.
Насіння: 
Кісточка тверда, веретеноподібна, майже гладенька.
Квітки: 
Квітки дрібні (до 10 мм у діаметрі), золотисто-жовті.
Плоди: 
Плід темно-червона (жовта або рожева) соковита кістянка (12-30 мм завдовжки), овальна або грушоподібна.