Дівочий виноград

Дівочий виноград Рис.1
Дівочий виноград Рис.2
Дівочий виноград Рис.3
Дівочий виноград Рис.1
Дівочий виноград Рис.2
Дівочий виноград Рис.3
Дівочий виноград Рис.4
Дівочий виноград Рис.5
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Дівочий виноград.
Назва на латині: 
Parthenocissus.

Дівочий виноград п’ятилисточковий – потужна ліана, яку здавна прийнято використовувати як декоративну прикрасу дя непривабливих огорож, парканів, стін.

Дівочий виноград, або дикий виноград (лат. Parthenocissus) – рід рослин родини Виноградові, який налічує близько 10 видів, що зростають у дикому вигляді в Азії й Північній Америці. Латинська назва походить від грецьких слів, що означають «незайманий» і «плющ», і пов'язана зі здатністю рослини утворювати плоди без запилення. Три види цього роду вирощуються як декоративні рослини. Дівочий виноград у ландшафтному дизайні використовується з XVII століття для прикрашання альтанок і терас, декорування стін будинків і господарських будівель, створення живоплотів і навіть як ґрунтопокривна рослина.

Багато любителів вважають цю рослину справді диким виноградом, однак це не так: з їстівними видами винограду дівочий виноград не має нічого спільного.

Він є великою листопадною, рідше вічнозеленою ліаною, старі гілки якої вкриті щільною корою.

Листя у рослини складне, пальчасте, іноді трилопатеве, на довгих черешках. Навесні й улітку листя дівочого винограду темно-зелене, а восени набуває яскравого пурпурового відтінку. Кучеряві пагони ліани, чіпляючись за опору розгалуженими вусиками, можуть сягати в довжину 15-20 м.

Щиткоподібні звисаючі суцвіття розвиваються супротивно листю або в його пазухах.

Суцвіття складаються з обох статей або тичинкових квіток із зеленуватим віночком.

Плоди – неїстівні темно-сині ягоди.

У чому привабливість дівочого винограду для садівників і дизайнерів?

Він декоративний упродовж усього сезону, забезпечує щільну маскувальну завісу, не боїться морозів, зростає на будь-якому ґрунті, йому не потрібна велика площа живлення, він стійкий до хвороб і шкідників, дуже швидко росте, не вимагає підживлення, легко розмножується й чудово захищає будь-які стіни від пилу, перегріву, дощу, вітру, а також усуває вогкість біля фундаменту та навіть усередині приміщення.

Є у рослини і недоліки:

  • По-перше, пагони винограду заповзають під дах і руйнують його, а якщо вони потраплять у ринву, то засмічують злив.
  • По-друге, агресивне коріння дівочого винограду поширюється на кілька метрів навколо, завдаючи клопоту іншим рослинам, і може стати причиною руйнування фундаменту.
  • По-третє, дівочий виноград навесні дуже довго прокидається, і вигляд його голих поплутаних пагонів на тлі зеленіючого саду не вселяє оптимізму. 

Однак при бажанні з усіма цими недоліками можна змиритися, оскільки декоративність і невибагливість дівочого винограду компенсують їх сповна.

Історія: 

 Дівочий виноград у ландшафтному дизайні використовується з XVII століття.

Використання: 

 Дівочий виноград у ландшафтному дизайні використовується з XVII століття для прикрашання альтанок і терас, декорування стін будинків і господарських будівель, створення живоплотів і навіть як ґрунтопокривна рослина.

Цвіте: 

Невеликі зеленуваті квітки зібрані в верхівці суцвіття — сильно розгалужені волоті з чіткою центральною віссю, на якій знаходяться від 80 до 150 квіток. Цвіте пізньою весною.

Розмножується: 

Насінням, але частіше вегетативним способом: живцюванням, відсадками та кореневими пагонами.

Будова рослини

Стебло: 
Швидкоростуча ліана в природі досягає 20-30 м. Молоді пагони червонуваті, потім темно-зелені. Росте, піднімаючись по гладких поверхнях за допомогою вусиків з п'ятьма — вісьмома розгалуженнями, що закінчуються липкою подушечкою (присоскою) розміром 5 мм.
Листки: 
Листя складається з п'яти, рідше трьох (частіше у молодих пагонів) листочків. Листочки черешчаті яйцеподібні, прикріплені до одного центрального черешка. Верхівка листочка загострена, краї пилчасті. Листя зверху зелене, тьмяне; знизу — синювато-зелене, опущене. Восени набувають яскраво-червоного, багряного забарвлення на сонячній стороні і світло-жовтого в тіні.
Коренева система: 
Коренева система, утворена пагонами ліан, дуже розгалужена.
Суцвіття: 
Щиткоподібні звисаючі суцвіття розвиваються супротивно листю або в його пазухах. Суцвіття складаються з обох статей або тичинкових квіток із зеленуватим віночком.
Плоди: 
Темно-сині, майже чорні плоди діаметром 5-7 мм дозрівають в кінці літа або на початку осені. Ягоди містять щавлеву кислоту, неїстівні для людини, але є їжею для птахів взимку.