Костриця борозниста
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Костриця борозниста.
Багаторічна щільнодерниста рослина. Величезна кількість щетиновидних, звивистих, згорнутих уздовж сизих листків створює густу щітку до 10 см у діаметрі. Але плідних пагонів небагато. Вони заввишки 20—25 см і закінчуються вузькою волоттю з досить великих 5—6-квіткових колосків. Нижня квіткова луска з остюком 4—7 мм завдовжки.
Латинську назву роду утворено від кельтського слова, що означає їжа; цю назву рослина дістала за чудові кормові якості.
Видова назва в перекладі з латинської” мови — борозниста (краї листка згорнуті уздовж, між ними утворюється борозенка).
Цвіте:
Цвіте в травні, насіння дозріває в кінці червня.
Період спокою:
Протягом липня і серпня знаходиться в стані спокою і не відростає.
Поширення:
Поширений у Марокко, Алжирі та Євразії від Франції до Китаю.
В Україні вид зростає у рівнинних степах — на найбільш родючих ділянках, у б.-м. мезофітних місцях проживання (дно і нижні частини схилів балок, поди, схили північної експозиції), у чагарниках, лісосмугах, на узліссях у розріджених лісах, на гірських лугових степах і остеповані луках, кам'янистих схилах і скелях — у Лісостепу і Степу, гірському Криму та Карпатах, досить часто.
Будова рослини
Стебло:
Стебло тонке, слабо облиствене, прямостояче, 30-60 см заввишки.
Листки:
Листки вузькі, із загорнутими краями і восковим нальотом, що є пристосуванням до життя в умовах посухи.
Коренева система:
Костриця має добре розвинену кореневу систему, основна маса коренів якої міститься на глибині 20 см, але частина коренів проникав вглиб на 80—100 см і глибше, що є пристосуванням до життя на сухих місцезростаннях.
Суцвіття:
Суцвіття-слабоветвістая, колосовидна волоть з великими, п'ятьма-шістьма квітковими колосками.
Плоди:
Плід-тонка, загострена зернівка. Маса 1000 насінин-1-1, 2 г.
Костриця борозниста - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Культура: Костриця борозниста
