Костриця борозниста

Костриця борозниста Рис.1
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Костриця борозниста.

Багаторічна щільнодерниста рослина. Величезна кількість щетиновидних, звивистих, згорнутих уздовж сизих листків створює густу щітку до 10 см у діаметрі. Але плідних пагонів небагато. Вони заввишки 20—25 см і закінчуються вузькою волоттю з досить великих 5—6-квіткових колосків. Нижня квіткова луска з остюком 4—7 мм завдовжки.

 Латинську назву роду утворено від кельтського слова, що означає їжа; цю назву рослина дістала за чудові кормові якості.

Видова назва в перекладі з латинської” мови — борозниста (краї листка згорнуті уздовж, між ними утворюється борозенка). 

Стебло: 
Стебло тонке, слабо облиствене, прямостояче, 30-60 см заввишки.
Листки: 
Листки вузькі, із загорнутими краями і восковим нальотом, що є пристосуванням до життя в умовах посухи.
Коренева система: 
Костриця має добре розвинену кореневу систему, основна маса коренів якої міститься на глибині 20 см, але частина коренів проникав вглиб на 80—100 см і глибше, що є пристосуванням до життя на сухих місцезростаннях.
Суцвіття: 
Суцвіття-слабоветвістая, колосовидна волоть з великими, п'ятьма-шістьма квітковими колосками.
Плоди: 
Плід-тонка, загострена зернівка. Маса 1000 насінин-1-1, 2 г.
Цвіте: 
Цвіте в травні, насіння дозріває в кінці червня.
Поширюється: 
Зустрічаються на луках, у лісах. Ростуть у всіх регіонах Землі з холодним, помірним та субтропічним кліматом, а також у гірських районах тропіків.
Період спокою: 
Протягом липня і серпня знаходиться в стані спокою і не відростає.

Костриця борозниста - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Реком. зона
Скіфська З, ВППС: 16691669 - Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України 2018 С, Л, П