Опис та характеристика рослини Куничник наземний

Плетивна, волокниста, лікарська, декоративна, фітомеліоративна й кормова рослина. З довгих розщеплених стебел куничника і з його соломи плетуть циновки і мати, ним вкривають дахи господарських будівель, використовують на підстилку. В ботанічному інституті СРСР проводились досліди по одержанню волокна шляхом біологічного мочіння його листків і стебел. З волокна були виготовлені мотузки, які мали непогані показники міцності (мотузок діаметром 10 мм витримав 78 кг з видовженням на 17 а конопляний 55—60 кг). Волотисте суцвіття придатне для виготовлення віничків для змітання пилу, знімання павутини і для сухих зимових букетів. Корені мають сечогінні властивості, використовуються в народній медицині при водянці. Кормові властивості куничника незадовільні. Він дає грубе сіно, на пасовищах поїдається погано і то до початку колосіння. Сіно містить 7 % протеїну, 2,5 жиру, 12 золи, 40 клітковини, 50 % безазотистих екстрактивних речовин. Як декоративна й фітомеліоративна рослина рекомендується для висівання на піщаних схилах у лісопарках, на укосах шосейних і залізничних шляхів, а також для закріплення пісків.

Як декоративна й фітомеліоративна рослина рекомендується для висівання на піщаних схилах у лісопарках, на скосах шосейних і залізничних шляхів, а також для закріплення пісків.

В лікувальних цілях використовують пагони і коріння рослини. Пагони трави куничника наземного заготовляють ранньою весною (зрізують ножами, серпами або секаторами), сушать в тіні на повітрі або на горищі під залізним дахом, розклавши тонким шаром (2-3 см) на папері або тканині.

Час від часу сировину перевертають. Коріння збирають восени, миють і сушать в духовці при низькій температурі. Готову сировину пакують у тюки або тканинні мішки і зберігають в сухих добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання до 2 років.

Цвіте в червні — серпні

Рясно розмножується кореневищами і насінням. Запилення здійснюється вітром.

Світлолюбна рослина.

Росте куничник у соснових і мішаних лісах, особливо в лісокультурах (злісний бур'ян), на вирубках і згарищах.