Ломикамінь

Ломикамінь Рис.1
Ломикамінь Рис.2
Ломикамінь Рис.3
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Ломикамінь.
Назва на латині: 
Saxifraga.
Назва на російській мові: 
Камнеломка.

Ломикамінь (лат. Saxifraga) – рід багаторічних рослин, до складу якого входить приблизно 370 видів. Деякі види є одно- або дворічними. Дослівний переклад з латинської – «ламати камінь». Ломикамінь проростає корінням у камені і з часом розламує його. Поширені в помірних поясах і в більш холодних місцях.

У кімнатному квітникарстві вирощують тільки ломикамінь плетеносний (Saxifraga stolonifera). Ця рослина добре росте при невисоких температурах і низькій вологості повітря.

Ломикамінь дуже гарний і просто незамінний в ландшафтному дизайні кам'янистих гірок - альпінаріїв. Високорослі види ломикаменю можна вирощувати в міксбордерах, бордюрних посадках разом з іншими багаторічними рослинами.

Залежно від виду, ломикамінь це рослина гір, лісів або боліт. Його листя найчастіше зібрані в розетку, а квітки в кистьовидне суцвіття. Для декоративних цілей найбільш часто використовують ломикамінь, що утворює подушку або килим при розростанні.

Ломикамінь (лат. Saxifrаga) – рід багаторічних (рідко одно або дворічних) рослин родини Ломикаменеві. Латинська назва роду походить від saxum - скеля і fragere - ломати, розбивати. Своє ім'я на латинській ("saxifrаga"), російською ("камнеломка") та українською ("ломикамінь") мовами ця рослина отримало завдяки своїй здатності селитися в тріщинах скель. В складі роду Ломикамінь налічується 440 видів.

На жаль, до Червоної книги України занесені такі види як:

  • Ломикамінь карпатський (Saxifraga carpatica Sternb. = S. carpathica Rchb.). Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
  • Ломикамінь жовто-зелений (Saxifraga luteo-viridis Schott et Kotschy = S. corymbosa auct. non Boiss.). Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
  • Ломикамінь переломниковий (Saxifraga androsacea L.). Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
  • Ломикамінь мохоподібний (Saxifraga bryoides L.). Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
  • Ломикамінь болотний (Saxifraga hirculus L.). Природоохоронний статус виду: Вразливий.
  • Ломикамінь зернистий (Saxifraga granulata L.). Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
  • Ломикамінь напівзонтиковий (Saxifraga pedemontana All. subsp. cymosa Engler = S. cymosa Waldst. et Kit., nom. inval.). Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
  • Ломикамінь аїзоподібний (Saxifraga aizoides L.). Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
  • Ломикамінь бульбистий (Saxifraga bulbifera L.). Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
  • Ломикамінь супротивнолистий (Saxifraga oppositifolia L.). Природоохоронний статус виду: Зниклий в природі.
  • Ломикамінь супротивнолистий є одним з найбільш північних видів квіткових рослин. В природних умовах зростає в: гірських районах Альп (Західна Європа), Північній Європі, Скелястих горах (Північна Америка). Ця рослина має комерційне значення як протиерозійна та декоративна.

Незважаючи на те, що ломикамінь супротивнолистий погано переносить теплий клімат, його розводять в зоні помірного кліматичного поясу для окраси альпійської гірки.

Його найбільш популярні гібридні сорти:

  • Ломикамінь супротивнолистий ''Wettcrhorn'' – рослина з великими квітами рожево-червоного кольору.
  • Ломикамінь супротивнолистий ''Ruth Draper'' – швидкоростуча рослина з великими квітками.
  • Ломикамінь супротивнолистий ''Theoden'' – рослина з великими квітками рожево-фіолетового кольору.
  • Ломикамінь супротивнолистий ''Corrie Fee'is'' – рослина з квітками білого кольору.
Використання: 

 Завдяки своїм походженням, вона ідеально підходить для альпінаріїв і добре росте практично в будь-якому місці. Може також вирощуватися в горщику, як на відкритому повітрі, так і в зимових садах.

Лікарські властивості: 

У народній медицині рослину використовують у лікувальних цілях як жарознижуючий і протизапальний засіб.

Цвіте: 

Із кінця весни до кінця літа.

Розмножується: 

Квітку ломикамінь в домашніх умовах розмножують частинами пагонів. Пагони пускають коріння просто в горщику, де росте материнська рослина. Коли сланкий пагін укорінився, його потрібно відокремити і посадити в субстрат із перегнійної і дернової землі та піску (2:1:1). Поливати щойно пересаджену рослину слід рясно.

Поширення: 
Рід налічує приблизно 450 видів, поширених в Північній Америці, Південній Америці (Анди), Євразії, Північній Африці; в основному в північно-помірних, арктичних і гірських районах. Численні види культивуються як декоративні садові рослини.

Будова рослини

Стебло: 
Квіткові стебла в основному випростані, листяні, 1–40[-100] см.
Листки: 
Листки в прикореневій розетці й стеблові (зменшені) чергові (супротивні в S. nathorstii, S. oppositifolia); прилистки відсутні; черешки відсутні або присутні; листові пластини різноманітної форми й можуть бути лопатеві чи нелопатеві.
Насіння: 
Насіння численне, коричневого кольору, довгастої, еліпсоїдної або яйцевидної форми, гладке, бугорковиде або сосочкувате.
Квітки: 
Квіти двостороннє симетричні, двостатеві (одностатеві в S. eschscholtzii). Чашолистків (4)5(7 або 8), зелені, іноді червонуваті на кінцях, іноді більш-менш фіалкові. Пелюстки відсутні або їх (4)5, білі, кремові, жовті, помаранчеві, червоні, рожеві або фіолетові, часто жовто-, апельсиново- або червоно-плямі. Тичинок (8 або)10.
Плоди: 
Плоди — коробочки.