Настурція

Настурція Рис.1
Настурція Рис.2
Настурція Рис.3
Настурція Рис.4
Настурція Рис.5
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Настурція.
Інша назва (народні назви): 
Красоля.
Назва на латині: 
Tropaeolum.

Настурція така ж звичне в наших садах рослина, як чорнобривці або тюльпани. Пік її популярності давно пройшов, але звичка вирощувати настурції передалася нам від наших бабусь і мам. Чим же така хороша настурція? Вона красива, корисна, абсолютно невибаглива до умов і не вимагає особливого догляду. Сьогодні в садовій культурі вирощують понад двадцять видів і безліч сортів цієї милої, корисної та їстівного рослини. 

Настурція (лат. Tropaeolum), або красоля – це трав'янисті рослини родини Настурцієві, яких налічується близько 90 видів. Рослина настурція родом з Південної і Центральної Америки, але і в наших широтах вона влаштувалася давно і надійно, оскільки вирізняється невибагливістю, затребуваними цілющими властивостями та смаковими характеристиками. Головне ж, що квітка настурція своїм тривалим цвітінням здатна прикрасити будь-який, навіть найвишуканіший, сад. Завезену з Голландії  квітку красолю називали ще капуцином через форму квітки, що нагадує капюшон, але поступово назва настурція стала більш вживаною. Офіційну ж латинську назву Tropaeolum присвоїв настурції Карл Лінней. 

Історія: 

У п’ятдесяті роки минулого століття настурція почала тріумфальний хід по Україні. В кожному палісаднику, на кожній клумбі, балконах і навіть на підвіконнях була присутня ця красуня. Настурції терпкий аромат розливався по сільських провулках, та широкими проспектами міст. Її любили за яскравість, невибагливість, за вміння в короткі терміни освоїти і перетворити великі простори не дуже поживних, а часом і зовсім непридатних ґрунтів. Але в дев’яності роки настурція почала втрачати популярність.

У наші дні інтерес до настурції поступово почав зростати знову і це пов’язано із збільшенням різноманітності сортів. Селекціонери вивели сорти і гібриди різних забарвлень: шоколадних, червоних, строкатих, в цятку, смужку тощо. Розміри квітки коливаються від невеликих до великих розмірів, за будовою є прості і махрові квіти.

Використання: 

Настурція не тільки красива, але також їстівна і цілюща. Листя і квітки молодих рослин використовують як інгредієнти салатів, ними прикрашають страви і додають у бутерброди і супи. Мариновані плоди настурції нагадують за смаком дорогі каперси. А висушене і розмелене насіння можна використовувати як приправу замість чорного перцю, в усякому разі, так чинили під час другої світової війни. Їстівними є всі частини рослини, крім коренів. 

Квітникарі кущовими сортами прикрашають бордюри вздовж стежок і садових доріжок. Плетисті сорти незамінні при декоруванні балконів, підвісних контейнерів, арок.

Корисна настурція і на ділянці. Вона відлякує шкідників: білокрилок, капустянок, тлю і колорадських жуків. Допомагає вона від грибних і вірусних захворювань рослин. Квітки і насіння інколи застосовують при консервації огірків і помідорів.

Лікарські властивості: 

Лікувальні властивості настурції теж відомі давно. Нею лікують шкірні висипи, стимулюють ріст волосся, вона допомагає при недокрів'ї, авітамінозі, нирково-кам'яній хворобі. Добре зарекомендувало себе рослина як засіб боротьби з цингою, оскільки кількість у ній вітаміну C у десять разів більше, ніж у салатних листках. Крім того, містить настурція речовини, що успішно борються з мікробами – провітамін A і фітонциди. Страви, приготовані з настурції, включають у лікувальну дієту при порушенні обміну речовин у літніх людей, при атеросклерозі. Кореневища бульбових видів настурції містять речовини, котрі знижують рівень тестостерону в крові, що буває необхідно у певних випадках. Сучасна наука встановила, що настурція має такі цінні для медицини властивості: протизапальну, проносну, сечогінну, діуретичну, антисептичну, антибіотичну, протицинготну, уросептичну, відхаркувальну. Однак варто знати, що передозування препаратом настурції провокує подразнення слизової шлунково-кишкового тракту. 

Розмножується: 

Розмножується настурція насіннєвим способом, і впоратися з цим зможе навіть новачок. Велике насіння настурції сіють просто у відкритий ґрунт у середині або наприкінці травня, коли пройдуть останні заморозки. У лунки глибиною до двох сантиметрів, розташовані на відстані 25-30 см одна від одної, садять насіння настурції гніздовим способом – по 3-4 штуки в ямку. Якщо є ймовірність нічних знижень температури, укрийте засіяну ділянку поліетиленовою плівкою або іншим покривним матеріалом і використовуйте для поливання тільки теплу воду. Через тиждень-два з'являться сходи.
Крім насіннєвого способу, для розмноження настурції використовують і вегетативний спосіб – живцювання. Живці укорінюють в мокрому піску або воді. Найчастіше так розмножують махрові сорти настурцій або нові, насіння яких важко знайти в квіткових магазинах. Вегетативний спосіб дозволяє зберегти при розмноженні видові і сортові особливості.

Будова рослини

Стебло: 
Настурції, як однорічні, так і багаторічні, часто є ліанами з соковитим стеблом, а іноді напівчагарниками.
Листки: 
Листя найчастіше лопатеве, чергове, цілокрає, пальчастороздільне або щитовидне.
Квітки: 
Квітки – прості, махрові і напівмахрові – неправильної форми, запашні, зигоморфні, двостатеві, пазушні, складаються з п'яти (іноді більше) пелюсток, мають стільки ж чашолистків, трубки з нектаром у формі лійки. Забарвлення квіток найчастіше червоне або жовте.
Плоди: 
Плід складається з трьох зморшкуватих брунькоподібних часток, у кожній з яких дозріває округло-брунькоподібне насіння.