Очиток їдкий

Інформація
Будова

Інша назва (народні назви):

За́яча капу́ста, молоди́ло, рум'янило.

Назва на латині:

Sedum acre L.

Назва на російській мові:

Очиток едкий.

Назва на англійській мові:

Sedum acre Aureum .

Очиток їдкий своєрідна рослина 5-15 см заввишки з дрібненькими м’ясистими листочками та золотистими квіточками росте на пісках, у розріджених сухих соснових лісах. Вона світлолюбна, посухостійка.

Від повзучого розгалуженого кореневища очитка відростає по кілька стебел, густо вкритих листками. Незвичайно виглядають ці листки – товсті, соковиті, яйцевидно-циліндричної форми, сидячі, зверху опуклі, розташовані на стеблі густочерепичасто. Квітки в очитка маленькі, з п’ятичленною оцвітиною, поодинокі або по два-п’ять у верхівкових колосовидних суцвіттях. Цвіте очиток у травні-липні, запилюється комахами. Плід складний, утворений блідо-жовтими листянками, що зірчасто розходяться.

Очиток їдкий – характерний представник так званих ксерофітних рослин, тобто таких, що добре пристосовані до життя в посушливих умовах. Добрий медонос. Відомий і як лікарська та декоративна килимова рослина, що може добре прикрасити клумби, бордюри, альпійські гірки, посушливі піщані місця тощо.

Лікарські властивості:

У народній медицині здавна використовують траву очитка їдкого як проносний, блювотний, протималярійний, сечогінний і протицинготний засіб. Крім того, його застосовують від недокрів'я, епілепсії, водянки, для посилення перистальтики кишечника. Найчастіше очиток їдкий використовують зовнішньо від різних нашкірних хвороб, опіків, наривів, для виведення бородавок. Есенція з свіжих квітучих рослин використовується в гомеопатії від геморою.

У науковій медицині очиток їдкий не використовують, але вивчення цієї рослина триває. Вже виділено кристалічний алкалоїд седамін і встановлено, що препарати очитка їдкого діють як збуджуючий і тонізуючий засіб.

Цвіте:

Травень-липень

Поширення:

Росте очиток переважно на сухих піщаних грунтах, кам'янистих осипах, луках, у світлих лісах і серед чагарників здебільшого у південній частині Європейської території Росії та по всій Україні.

Будова рослини

Стебло:

Стебла численні, квітконосні — висхідні; без квіток — часто лежачі.

Листки:

Листки дрібні (2,5 мм завдовжки, 2—3,5 мм завширшки), м'ясисті, яйцеподібні, зверху опуклі, розташовані черепичасто в п'ять-шість рядів на безквіткових гілочках

Квітки:

Квітки майже сидячі, звичайно зібрані в розгалужені суцвіття, які складаються з трьох — п'яти колосоподібних гілочок, часом квітки поодинокі, на кінцях гілочок. Квітки середніх розмірів, оцвітина подвійна. Чашечка світло-зелена або жовтувата з п'ятьма довгасто-яйцеподібними чашолистками (2—3 мм завдовжки). Віночок золотисто-жовтий з п'яти вільних пелюсток, у 2—3 рази більших за чашечку. Тичинок 10. Вони трохи коротші від пелюсток. Маточок п'ять, зав'язь верхня, одногнізда.

Плоди:

Плоди — збірні листянки, що зірчасто розходяться, одногнізді, ланцетні, блідо-зелені, вільні або зрослі при основі. Насіння дрібне, світло-коричневе, довгасте, з одного кінця звужене.