Перстач

Перстач Рис.1
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Перстач.
Інша назва (народні назви): 
Гусячі лапки.
Назва на латині: 
Potentilla L.
Назва на англійській мові: 
Cinquefoil.

Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перстач гусячий і перстач прямостоячий, або калган-трава. Велика частина видів цього численного роду зростає в північній півкулі.

Назва рослини походить від латинського слова potent – що означає «сильний, могутній» і, мабуть, характеризує силу і могутність цілющих властивостей деяких рослин цього роду, відомих людству з давніх-давен.

Серед перстачів, яких у світі існує близько півтисячі, багато трав'янистих видів, проте є і чагарники. І в садовій культурі вирощується як трава перстач, так і чагарник перстач. Перстач чагарниковий у нас називають гусятником, гусячими лапками, золототисячником, золотником, підбілом, пов’язком, а стародавній переказ оповідає про те, що сам Ілля Муромець вдихав пахощі перстачу, щоб знайти силу небувалу.

Здавна відвари і настої з могущника, як називали перстач знахарі на Русі, використовувалися для лікування різних хвороб і для відновлення сил. Сьогодні перстач здебільшого декоративна рослина, широко використовується ландшафтними дизайнерами як солітер на зеленому газоні, а також для прикраси живоплотів, бордюрів, альпійських гірок.

Використання: 

Перстач здебільшого декоративна рослина, широко використовується ландшафтними дизайнерами як солітер на зеленому газоні, а також для прикраси живоплотів, бордюрів, альпійських гірок.

Лікарські властивості: 

Перстач прямостоячий у медичній практиці застосовується в якості в'яжучого протизапального засобу. Його використовують для лікування шлунково-кишкових захворювань запального характеру, а також як ефективний кровоспинний засіб. Також перстач включають до складу фітозборів для лікування різноманітних захворювань. Рослина має непоказний вигляд і високу схожість із жовтцем. Завдяки невибагливості до середовища проживання калган зустрічається повсюди.

Антибактеріальні властивості кореневищ калгану дозволяють використовувати відвари з нього для зовнішнього лікування запалення слизових оболонок рота, гортані, а також глотки. У стоматології препарати перстачу прямостоячого можуть призначатися як допоміжний засіб при лікуванні стоматитів, гінгівітів. Полоскання з кореневища калгану можуть використовуватися для усунення запалень при ангіні.

Примочки, аплікації та відвари з коренів рослини застосовують у лікуванні дерматологічних захворювань. Перстач прямостоячий зарекомендував себе як ефективний протизапальний засіб при атопічних дерматитах. Коріння використовують у лікуванні трофічних виразок, екземи, опіків, тріщин на шкірі.

Кровоспинні засоби з коріння перстачу застосовують у лікуванні гінекологічних захворювань - при маткових кровотечах і ерозії шийки матки, вагініті. 

Цвіте: 

Цвіте у червні–вересні.

Розмножується: 

Насінням, зокрема самосівом, і вегетативно – поділом куща в квітні-травні або на початку вересня, а також відсадками та живцями в липні або серпні. 

Сходи: 
Сходи рослини з'являються з із сім'янок в березні-червні.
Біологічні особливості: 

Рослина не вимагає особливих умов для вирощування.

Екологічні умови: 

Усі перстачі невибагливі до умов вирощування, за винятком декількох примхливих видів, до яких належить, наприклад, перстач білий, що полюбляє рости в затінку, або перстач блискучий, який найкраще почувається у південній експозиції на сухих піщаних ґрунтах. Усі інші види люблять світлі ділянки, затінені у післяполуденні години іншими рослинами, і розпушений, слабкокислий, поживний і добре дренований ґрунт, що містить невелику кількість вапна. Винятком є перстач арктичний, якому потрібен кислий ґрунт. 

Проростає: 
Температура проростання: мінімальна +3...+4°С і оптимальна +20...+22°С.
Зберігає схожість: 
Насіння зберігає схожість протягом 2-3 років.
Поширення: 
Росте по вологих луках та ліcax, по болотах на Поліссі, в Карпатах i на Закарпатті, в північній частині лісостепу, зрідка — в степу.

Будова рослини

Стебло: 
Стебла висхідні або прямостоячі, вилчасто розгалужені, 10–40 см завв., з рідкими волосками.
Листки: 
Листки з обох боків зелені (зісподу трохи блідіші); прикореневі листки черешкові, трійчасті, рідше розсічені на 4–5 сегментів, швидко засихають i відсутні під час цвітіння; стеблові листки — сидячі, з трьома видовжено-клиновидними, надрізанопилчастими листочками і з двома великими 3–7-надрізаними прилистками.
Коренева система: 
Коренева систем у перстачу – поверхнева, складається з основного великого кореневища і безлічі дрібних бічних коренів.
Суцвіття: 
Щитковидно-волотисті суцвіття, але є види з поодинокими квітками.
Квітки: 
Квітки правильні, двостатеві, 4-пелюсткові (діагностична ознака), одиничні, на довгих квітконіжках, у пазухах верхніх листків; пелюстки оберненояйцеподібні, золотисто-жовті. Чашечка п'яти- (зрідка чотири-) роздільна, блюдцеподібна або майже плоска, з підчашею. Пелюсток п'ять, від блідо до яскраво жовтого кольору, рідше темно-червонуватого, червонувато-оранжевого або білого кольору. Маточки численні, сидять на напівкулястому або майже конічному, волосистому квітколожі; стовпчики маточок бічні.
Плоди: 
Плід складається з великої кількості сім'янок – від 10 до 80, зазвичай голих, але іноді волосистих, причому що екзотичніший вид рослини, то більший плід.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Інфраклас : розиди
Надряд : Rosales
Порядок : Розоцвіті
Родина : розовi
Рід : Перстач
Вид : Перстач