Опис та характеристика рослини Талабан польовий

У насінні міститься до 33 % жирної олії (на смак подібної до лляної), придатної для миловаріння і їжі[1]. З молодих листків талабану готують весняні салати. В листках міститься 200 мг% вітаміну С, вуглеводи, глікозиди; вони гострі на смак, із запахом часнику, мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі властивості.

Вирощується для біодизеля. Врожайність 1000 фунтів на акр

Талабан має в'яжучу, протицинготну, дезинфікуючу, сечогінну, потогінну та тонізуючу властивості[2]

Для поліпшення травлення, при зниженій секреції шлунка, навесні вживають салат з молодих листків талабану (за 30 хв до їди)[2].

Препарати талабану польового прискорюють та активізують менструальний цикл, у чоловіків стимулюють статеву дію[2].

Для лікування імпотенції вживають 0,5 чайної ложки сухого порошку талабану 4 рази на добу за 30 хв до їди. Курс лікування 15-20 днів
Хімічний склад рослини майже не вивчений[2]. Відомо, що в насінні талабану польового міститься близько 30% жирної олії[2]. В лисках знайдено аскорбінову кислоту (близько 200 мг/100 г), вуглеводи, глікозиди. Рослина гостра на смак, має запах часнику

в квітні–липні.

Розмножується насінням. За літо дає 2—3 покоління; на кожній рослині утворюється до 60—80 тис. насінин. Недозріле насіння проростає майже так само швидко, як і дозріле. Проростає воно з глибини до 1 см, у глибших шарах ґрунту зберігає схожість протягом 9 років.