Групи діючих речовин Імазапір

Імазапір [2-(4-ізопропіл-4-метил-5-оксо-2-имидазолон-2-іл)нікотинова кислота} – пестицид, системний, контактний гербіцид. Рекомендується для боротьби з різними бур'янами і деревно-чагарниковою рослинністю.

На малюнку Імазапір

Фізико-хімічні властивості

Імазапір – білі кристали. Нелеткий. Має слабкий запах оцту. Обмежено розчинний в органічних розчинниках.В темряві у водному середовищі (рН=5 – 9) стабільний. На сонячному світлі в кислому середовищі руйнується.

Фізичні характеристики

• Молекулярна маса 261,3;
• Температура плавлення 128-130°C;[5] 169-173°C;
• Розчинність у воді ~ 62 %;
• Тиск пари (45°C) менше 2•10-7ммрт.ст.

Дія на шкідливі організми

Імазапір – гербіцид суцільної дії. Добре поглинається корінням і листям рослин, накопичуючись в точках росту.

Механізм дії полягає в порушенні утворення ізолейцину і валіну. Наслідком порушення синтезу цих аліфатичних амінокислот є зменшення синтезу РНК, ДНК, розчинного білка, що призводить до припинення поділу клітин і зупинки росту.

Перші симптоми пошкодження спочатку помітні на молодих пагонах, пізніше на зрілих. Препарат не діє на фотосинтез, внаслідок чого оброблені рослини довго залишаються зеленими. Інгібування фотосинтезу і дихання відбувається лише при високих концентраціях або тривалій дії гербіциду. При попаданні речовини на грунт воно довго зберігається у верхньому шарі, перешкоджаючи проростанню насіння.

Висока грунтова активність дає можливість контролювати нові сходи протягом декількох місяців після застосування. Дощі, які пройшли через годину після обприскування, на активність препарату не впливають через швидку абсорбцію.

У грунті пересування імазапіру обмежена, біологічна активність може зберігатися 3-12 місяців.

Симптоми ураження на трав'янистій рослинності проявляються протягом 1-2 тижнів, на деревно-чагарниковій-протягом 2-4 тижнів. Ознаки дії препарату-хлороз або побуріння молодого листя. Загибель настає через 4-5 тижнів.[10] Видимі ознаки пошкодження рослин: пригнічення росту коренів і пагонів, хлороз і некроз листя, опадання листя і повільна загибель.

Резистентність. У 1996 році в США була виявлена природна стійкість до імазапіру дикого соняшнику, що пов'язано з наявним природним геном «AHAS».

Застосування

Зареєстровані препарати на основі имазапира застосовуються проти небажаної трав'янистої та деревної рослинності на несільськогосподарських землях, вирубках при підготовці площ під лісові культури; проти м'яколистяних деревних порід в листяних і листяно-хвойних деревостанах тощо

Бакові суміші. При вивченні ефективності гербіциду «Грейдер» на основі имазапира і його бакових сумішей з препаратом «Буран супер» на основі гліфосату були отримані наступні результати. Роботи проводилися при високій чисельності борщівника Сосновського, пирію повзучого з включеннями кульбаби лікарського і бодяка польового. Під дією препарату Грейдер в чистому вигляді і бакової суміші імазапір + гліфосат зменшення маси борщівника Сосновського досягло 98,4-99,8%. Також високий пригнічуючий ефект (біологічна ефективність 89,2-93,9%) був спостерігаємо при обробці глифосатом в чистому вигляді і його сумішшю з имазапиром, метсульфурон-метилом і сульфатом амонію. Через 2 місяці при проведенні кількісно-вагового обліку забур'яненості було відзначено, що при внесенні имазапира біологічна ефективність досягла 99,6-99,7%, при внесенні бакових сумішей гліфосату, имазапира і сульфату амонію як ПАВа зниження маси борщівника було на рівні 79,1-93,5%; гліфосату і имазапира – 97,1-97,3%.

Токсикологічні властивості і характеристики

У грунті зберігається в залежності від кліматичних умов від 6 місяців до двох років.

Корисні види і ентомофаги. Імазапір безпечний для бджіл та інших корисних комах.

Теплокровний. Препарат середньотоксичний для людини.[10] ЛД50 для щурів більше 5000 мг/кг, мишей більше 2000 мг/кг

Симптоми отруєння. Клінічна картина гострого отруєння – ціаноз, млявість, підвищене слиновиділення.

Класи небезпеки. Препарати на основі імазапіру відносяться до 3 класу небезпеки для людини і 3 класу небезпеки для бджіл.