Культура жито багаторiчне на сiно (особливості вирощування та зберігання)

Озиме жито є також цінною кормовою культурою. У тваринництві у вигляді концентрованого корму використовують житні висівки та кормове борошно, які містять 11 — 12 % білків і добре засвоюються тваринами. Сіють озиме жито на зелений корм, яким забезпечують велику рогату худобу в ранньовесняний період. За вмістом білка в зеленій масі (13,9 %) жито переважає озиму пшеницю і кукурудзу у фазі викидання волотей. Нерідко озиме жито вирощують і на сіно. Солому жита використовують як грубий корм у вигляді запареної січки, а також для виготовлення парникових мат, корзин, паперу, саману.

Рекомендовані - бобово-злакові сумішки, кукурудза, горох на зелений корм.
Не рекомендовані - зернові колосові ку-ри.

Бажані - бобові, крупяні, просапні.
Не бажані - зернові колосові.

Жито добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива. На підзолистих грунтах під основний обробіток грунту потрібно вносити по 30-40т, на сірих лісових - по 20-25т/га гною або гнойових компостів. У районах достатнього зволоження на грунтах низької родючості доцільно висівати післяукісно люпин або капустяні культури на зелене добриво.

Мінеральні добрива розраховують на плановану урожайність, як і під пшеницю. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток грунту, залишаючи лише Р10-15 для внесення в рядки під час сівби. На бідних грунтах під передпосівну культивацію вносять по 30кг азоту. Останню розрахункову дозу азоту використовують у першому (якщо доза не перевищує 60кг/га), або у першому і другому підживленнях (на початку відростання рослин весною і на початку виходу рослину в трубку).

Залежно від попередників і ґрунтово-кліма­тичних умов проводять основний і передпосівний обробіток ґрунту, завданням якого є збереження вологи в орному і посівному шарах на час сівби, знищення бур'янів, поліпшення поживного режиму. Практично такий обробіток здійснюється аналогічно обробітку ґрун­ту під озиму пшеницю.

Застосовують плужний або безплужний обробіток. В умовах По­лісся на ґрунтах з мілким орним шаром оранку проводять на його глибину або застосовують чизельний обробіток на глибину 22 — 25 см, який руйнує ґрунтову підошву, але не вивертає її на поверхню.
До сівби жита поле підтримують культиваціями або боронуван­ням у чистому від бур'янів стані. Перед сівбою його культивують стрілчастими лапами або лапами-бритвами на глибину загортання насіння з одночасним боронуванням. Замість передпосівної культи­вації ґрунт можна обробляти комбінованими агрегатами РВК-3,6, РВК-5,4 та ін.

Сівбу проводять зерновими сівалками звичайним рядковим способом на глибину 4-5см. На легких грунтах та при дефіциті вологи в грунті - на 5-6, а на важких грунтах та за гарантованого зволоження грунту - на 2-3см.

За сухої погоди після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують легкими боронами.
Озиме жито восени і під час весняно-літньої вегетації пошкоджується тими самими шкідниками і уражується такими самими хворобами, що й озима пшениця. Тому заходи боротьби з ними такі ж , з використанням таких самих препаратів (див. "Озима пшениця").
Жито більш конкурентоздатне проти бур`янів. Тому потреба у застосуванні гербіцидів на його посівах виникє рідше. За якісної підготовки грунту до сівби, воно здатне пригнічувати такі агресивні бур`яни як пирій повзучий та осот рожевий. Якщо ж виникає потреба застосувати хімічну боротьбу, то використовують ті ж гербіциди, в ті ж строки і в тих же дозах.
Жито схильне до вилягання. Якщо воно прогнозується, то посіви на початку трубкування обробляють розчином кампозану (4л/га), або сумішшю кампозану (1,5-2,0 л/га) та туру (3л/га), використовуючи 200-250 л/га робочого розчину.

Скошують у валки, просушують та відвантажують до місця зберігання.

Зберігають в спеціальних сіносховищах.