Культура жито багаторiчне на зелений корм (особливості вирощування та зберігання)
Озиме жито - важлива продовольча і кормова культура. У зерні міститься 9-15% білка, близько 81% вуглеводів і вітаміни груп А, В, Е, PP. Житнє борошно використовується для випічки різних сортів хліба. Випікають також хліб із суміші житнього і пшеничного борошна. Житній хліб характеризується високою калорійністю і за біологічною цінністю білка переважає пшеничний. Білок жита порівняно з пшеничним містить більше незамінних амінокислот, особливо лізину. У житньому хлібі містяться ненасичені жирні кислоти, здатні розчиняти холестерин в організмі людини. Тому його рекомендують вживати людям похилого віку.
Житнє зерно, висівки, борошно - цінний концентрований корм. Зелена маса за кормовими якостями не поступається багаторічним травам. У зеленій масі жита більше білка (14%) ніж у озимої пшениці і кукурудзи. Житню солому і полову використовують як грубий корм.
Зерно жита використовується і для технічних цілей. Воно переробляється на спирт, крохмаль, патоку. Із соломи виготовляють оцтову кислоту, лігнін, целюлозу та ін.
Агротехнічне значення жита полягає в здатності пригнічувати бур'яни внаслідок великої кущистості і швидкого росту. Озиме жито на зелений корм є добрим попередником для озимої пшениці, а на зерно для просапних і ярих культур.
Хорошими попередниками вважаються люпин, бобово-вівсяні суміші (вика, горох в суміші з вівсом)
Не рекомендованими - зернові ку-ри.
Бажані - зерно-бобові, б/т, просапні.
Не бажані - зернові колосові, через можливість зараження спільними шкідниками.
Озиме жито добре відгукується на всі основні мінеральні добрива - азотні, фосфорні та калійні. Проте вплив їх неоднаково і залежить від родючості і властивостей грунту, забезпеченості вологою і місця в сівозміні озимого жита.
З першої весняної обробкою пара (боронування і подальше розпушування) запізнюватися не можна. Така обробка необхідна для збереження вологи в грунті і провокування проростання бур'янів.
Найбільш ефективна пошарової обробка пара, яку проводять, як і для озимої пшениці, з урахуванням засміченості, ступеня ущільнення грунту і складаються погодних умови. На грунтах більш важкого гранулометричного складу, схильних до осідання й запливання, не пізніше ніж за 20-25 сутдо посіву озимого жита доцільна переорювання (двоїння пара) плугом без предплужника.
Способи посіву озимого жита - звичайний рядовий і узкорядним. Узкорядним посів більш ефективний, так як в даному випадку досягається більш рівномірне розміщення насіння за площею. Однак він ефективний тільки при ретельній обробці грунту. Посів із залишенням технологічної колії проводять так само, як і озимої пшениці.
Осінній догляд. Основне завдання осіннього відходу - створення умов для отримання своєчасних і повних сходів озимого жита, хорошого їх вкорінення, кущіння та проходження загартування, що є запорукою успішної перезимівлі жита.
Коткування. Після посіву озимого жита нерідко виникає необхідність у коткування. При недостатній вологості орного шару даний прийом покращує контакт насіння з грунтом та капілярний підняття вологи. Це створює сприятливі умови для набухання зерна та появи дружніх сходів. Якщо грунт при обробці дуже сильно розпушена, не встигла осісти до посіву або має глибистой стан, то ущільнення знижує втрати вологи, що має особливе значення в умовах сухої осені.
Прикочування попереджає сильне осідання грунту після посіву, що сприяє кращій перезимівлі рослин. Післяпосівне прикочування недостатньо обробленої грунту вирівнює поверхню поля, поліпшує умови роботи збиральних машин, особливо при використанні їх на підвищених швидкостях.
При вологості грунту, близькою оптимальної, коткування необхідно тільки при підвищеній її пухкості, коли є загроза висушення верхнього шару або загибелі рослин при перезимівлі. При підвищеній вологості, а також на важких грунтах у районах достатнього зволоження прикочування може привести до негативних результатів. У цих випадках воно сприяє утворенню кірки, зайвому ущільненню і запливання грунту навесні. На деяких грунтах при підвищеній вологості і різку зміну температури в кінці осені іноді спостерігається випирання рослин. У таких випадках після підмерзання грунту корисно провести коткування.
Підготовка озимого жита до перезимівлі. Для підготовки озимого жита до перезимівлі необхідні оптимальні умови для росту і розвитку рослин в осінній період і проходження ними процесу загартовування. Добре розвинені, що пройшли загартування, рослини краще, ніж слабкі, протистоять несприятливих умов зимового та ранньовесняного періодів (вимерзання, випрівання, вимокання, згубному дії крижаної кірки, ураження хворобами).
Для визначення початку збирання озимого жита використовують тс ж методи, що і для озимої пшениці.
При роздільному збиранні велике значення має не тільки своєчасне зношення хлібів у валки, але і правильний вибір терміну їх підбору та обмолоту. При нормальній погоді зерно у валках підсихає і дозріває в Нижньому Поволжі 2 -3 доби, Середньому Поволжі 3-4, в Нечорноземної зоні та на Уралі 5-7 діб. Перестаівая, озиме жито вилягає, особливо під впливом вітрів або опадів. Вилягання збільшує втрати при збиранні врожаю. Запізнення із збиранням у вологу і теплу погоду сприяє розвитку фузаріозу, значно виснажує зерно, в ньому зменшується вміст сухої речовини (стікання зерна). Останнє спостерігається і у хліба, залишеного у валках. Втрати сухої речовини відбуваються і в результаті процесів, пов'язаних з диханням зерна, вимиванням і вилуговуванням поживних речовин, а також з-за біохімічних процесів, що протікають в зерні.
Для стійкого утримання валка густота стояння жита повинна бути не менше 300 стебел на 1 м 2, оптимальна висота стерні - 18-22 см. При більш низькому зрізі маса у валках погано провітрюється, повільно просихає, значна частина колосків стикається з землею, тому зерно проростає .
Комбайни при підборі валків рухаються водному напрямку з жатками. У молотильний апарат хлібна маса подається колоссям вперед, у противному випадку рівномірність подачі порушується. Тільки сильно осіли валки підбирають з боку окоренкової частини.
Забирають валки безперервно, не відстаючи від косовиці. Для цього потрібно правильно визначити співвідношення жниварок і комбайнів з підбирачами -1:2 або 2: 3. Пересушування валків призводить до підвищеного травмування зерна.
Валки підбирають при вологості зерна 17-18%. При настанні повної стиглості проводять пряме коментування. Пряму комбайнову прибирання починають при вологості зерна 14 - 17% і досягненні 95% стебел фази повної стиглості. Косять не вище 15 см. Через 5-6 діб. після настання повної стиглості зерна різко зростають механічні та біологічні втрати. Жито дозріває повільніше, ніж пшениця. Але у зв'язку з більш швидким ростом вона готова до збирання на 5-10 діб. раніше озимої пшениці.
