Культура Клен звичайний (особливості вирощування та зберігання)
Клен звичайний, гостролистий (Acer platanoides) - це типовий клен, поширений і в місті, й у лісі до найглухіших місць, де в кінці весни утворює рідкісну для дерев суцільну поросль із насіння, що проростає (але серед них виживає лише дуже мала частка). Цвіте у квітні хоча й не дуже яскравими, але своєрідними зонтиковидними суцвіттями без запаху. Восени – одне з найгарніших дерев, особливо деякі різновиди, зокрема – той, що росте разом із дубами посеред перехрестя в лісі.
Молоде листя м'яке і навіть їстівне, потім грубішає та набуває гіркоти, що характерна і для інших видів клену.
Можливо, крім цього виду клену у нас росте і близький вид – Клен білий (явор, Acer pseudoplatanus) – але нажаль немає чітких указівок, як його відрізнити.
Висота клена гостролистого може сягати 30, а іноді й більше метрів. Його стовбур покритий буро-сірою, майже чорною тріщинуватою корою, а на молодих гілках кора гладка, червонувато-сіра. Крона клена гостролистого округлої форми, широкі, міцні гілки спрямовані вниз. Листя у клена долонеподібне, просте, супротивне, з загостреними на кінцях великозубчастими лопатями, яких може бути 5-7 штук. Верхня сторона пластини темно-зелена, нижня блідіша.
Восени листя клена гострозубчастого забарвлюється в жовтий або оранжевий кольори. З жилок і черешків зламаного листя виділяється сік молочного кольору. Цвіте дерево у першій половині травня запашними жовтувато-зеленими квітками, зібраними в щитки по 15-30 штук. Оскільки клен гостролистий є дводомною рослиною, то квітки на ньому або жіночі, або чоловічі. Запилюється рослина комахами. Нектарник, що є плоским кільцем, у яке занурені основи тичинок, розташований між зав'яззю і пелюстками.
Плід клена гостролистого – крилатка, що розпадається на два односім’яні плодики, дозріває в кінці літа й іноді не опадає з дерева до кінця зими.
Рослина є медоносом. Клен гостролистий зовні дуже схожий на інший вид – клен канадський, або цукровий. Розрізняють їх насамперед за соком, що виділяється з черешків: у канадського клена він прозорий. Окрім того, осіннє забарвлення листя канадського клена яскравіше, а кора більш груба і шорстка. Форма листя канадського клена не така лапата, як у листя клена гостролистого.
Розрізняються два ці клени і за виглядом бруньок: у канадського вони яскраво-зелені, а у гостролистого – з червонуватим відтінком.
Якщо ви при посадці вносили в яму добрива, клен не потребуватиме підживлення до кінця поточного сезону. З другої весни в якості добрива застосовують перепрілий гній, шаром якого завтовшки 3 см рівномірно мульчують пристовбурні кола дерева. Добре відгукується рослина на таблетки з повільним вивільненням поживних речовин, які розкладають у кореневій зоні двічі на місяць із початку вегетації до кінця весни, а потім один раз на місяць до кінця літа.
Посадку клена гостролистого здійснюють напровесні або восени. Відстань від клена до будь-якої іншої рослини має бути не менше 2,5-3 м. При створенні живоплоту саджанці клена гостролистого розміщують з інтервалом близько 2 м. Садять клен гостролистий на сонячному або злегка затіненому місці в добре дренований ґрунт. Посадкова яма має бути мінімум у чотири рази ширшою за кореневу грудку, але рівної глибини.
Однак при посадці клена на ділянці з високим заляганням ґрунтових вод яму потрібно робити глибшу, щоб у неї помістився шар дренажу з битої цегли, щебеню або відсіву завтовшки не менше 15 см.
Слідкуйте за тим, щоб коренева система саджанця не пересохла до посадки: замочіть його коріння на кілька годин у воді.
Родюча суміш, яка має заповнити яму, має складатися з трьох частин торфокомпосту або перегною, двох частин дернової землі й однієї частини піску. На дно ями потрібно кинути 120-150 г Нітроамофоски, потім у яму опускають коріння саджанця, розправляють його й заповнюють простір родючою сумішшю. Коренева шийка саджанця має опинитися на кілька сантиметрів вище поверхні. Після посадки в пристовбурні кола клена треба вилити не менше трьох відер води, а коли вона вбереться і ґрунт осяде, коренева шийка опиниться там, де їй і належить бути – на рівні поверхні. У найближчі ж дні ділянку навколо саджанця потрібно закрити шаром торфу або сухої землі завтовшки 3-5 см.
Розмноження клена гостролистого насінням
Клен легко розмножується насіннєвим способом. Висівають насіння в розсадну грядку восени, щоб воно впродовж зимових місяців пройшло природну стратифікацію. Навесні з'являться дружні сходи, які потрібно буде розсадити. Можна здійснювати посів і в березні, але в цьому випадку стратифікувати насіння доведеться 5-7 днів в овочевому ящику холодильника, помістивши його в посуд із вологим піском.
Розмноження клена гостролистого повітряними відсадками
На гілці, з якої ви збираєтеся зробити відсадок, потрібно стерильним гострим ножем кілька разів навскіс розрізати кору й обробити розташовані поруч надрізи коренеутворювачем (Гетероауксином або Корневіном). У надрізи, щоб їхні краї знову не зімкнулися, вставляють крупинки пінопласту, після чого рани потрібно обкласти вологим мохом, а зверху надіти на цю частину гілки поліетиленовий пакет, закріпивши його щільно вище і нижче надрізів. Після цього прикрийте пакет від сонця полотняною тканиною або алюмінієвою фольгою.
Поступово в місцях надрізів почне відростати коріння, яке буде занурене у вологий сфагнум. Наступної весни, у пору активного росту, відсадок відокремлюють від клена, звільняють від поліетилену, фольги або тканини й разом зі сфагнумом висаджують у ґрунт.
Розмноження клена гостролистого кореневими відсадками
На кореневій парості ближче до поверхні землі також роблять кілька надрізів, обробляють їх розчином коренеутворювача і високо підгортають, прикриваючи надрізи землею. Упродовж сезону поливайте й підсапуйте відсадок: до наступної весни у нього розвинеться власне коріння, і ви зможете відкопати його й відсадити на нове місце.
Після посадки клен необхідно часто поливати. Але не тільки саджанці, а вже зміцнілі й навіть дорослі клени потребують регулярного поливу, особливо влітку. Поливають їх навесні й восени один раз на місяць і щотижня влітку. Витрата на дорослу рослину – близько 2 відер, а молодим кленам води потрібно вдвічі більше. Однак якщо листя дерева набуло занадто світлого зеленого відтінку, то це говорить про те, що зі зволоженням ґрунту ви перестаралися. А поникле листя є ознакою недостатнього поливу. Після зволоження ґрунту пристовбурні кола час від часу розпушують, заодно видаляючи бур'яни, що з'явилися в прикореневій зоні.