Лобелія

Лобелія Рис.1
Лобелія Рис.2
Лобелія Рис.3
Лобелія Рис.4
Лобелія Рис.1
Лобелія Рис.2
Лобелія Рис.3
Лобелія Рис.4
Лобелія Рис.5
Лобелія Рис.6
Лобелія Рис.7
Лобелія Рис.8
Лобелія Рис.9
Лобелія Рис.10
Лобелія Рис.11
Лобелія Рис.12
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Основна культура: 
Призначення культури: 
Опис: 

Лобелія є однорічною повільно-ростучою рослиною, яка відноситься до сімейства дзвінкових. Відрізняється вона сланким видом розвитку і цвітінням блакитного кольору, що дуже рідко для рослин. Це дуже подобається дачникам і тому лобелія досить часто присутня на присадибних ділянках, у вигляді прикраси. Сьогодні ми поговоримо про те, як правильно виростити лобелію, і який догляд необхідний для її розвитку.

Квітки привабливої рослини можуть мати різноманітний колір – білий, фіолетовий, червоний і синій. Це виділяє її серед квітучого саду і змушує звернути увагу на місця посадки. З цієї причини, лобелія не тільки присутня на території багатьох дачних ділянок, але і вдало розмножується.

Причому кожна людина може легко визначити сорт, який йому найбільш підходить. Це можливо за рахунок великого їх розмаїття.

Батьківщиною рослини є Південна Африка, але це зовсім не означає, що рослина може нормально існувати тільки на далеких землях. Вона чудово почувається і в нашому регіоні. На теперішній час відрізняються – однорічні і багаторічні, трав’янисті і чагарники, а також культивовані види.

Серед всіх відомих нам видів можна виділити основні, які непогано приживуться і на вашій дачі:

  • лобелія багаторічна або еринус;
  • лобелія пурпурова або кардинальська;
  • лобелія дортмана або роздута;
  • лобелія в’юнка або гібридна.

А також види: Ампельна, Синя, Акваріумна, Кардиналис, Кущова, Каскадна, Рів’єра, Кришталевий палац, Імператор Віллі, Інфтала тощо.

Система удобрень: 

Удобрювати пишні кущики потрібно обов’язково. Вперше підживлення вноситься через півмісяця після посадки у вигляді органічних добрив. Для цього можна використовувати настоянку кропиви або коров’яку в пропорції 1:10. Наступна така підгодівля піде в період цвітіння, а остання – у вересні. Особливого добрива вимагають культури, які ростуть в підвісних кашпо або горщиках – їх підживлюють раз на тиждень. Не завадить в даному випадку додати гідрогель, щоб зберігати оптимальний рівень вологи.

Обробіток ґрунту: 

Лобелія відмінно цвіте і бурхливо розвивається на пухких, піщаних або суглинних ґрунтах. Якщо ж ґрунт занадто насичений добривами, в основному органікою, то цвітіння буде поганим, зате рослина зможе порадувати вас пишним і соковитим листям.

Сівба: 

Насіння лобелії дуже дрібне, тому його не заглиблюють в ґрунт, а розкладають по поверхні вологої землі. Робити це потрібно якомога рівномірніше, щоб уникнути загущених сходів. Деякі виробники випускають насіння культури у вигляді мультідраже. Це значно спрощує посів і позбавляє від пікіровки сіянців.

Щоб не розсаджувати крихітні паростки по індивідуальним стаканчикам, насіння можна спочатку посіяти у торф'яні таблетки маленького або середнього діаметра. У них сіють як звичайний, так і дражирований посадковий матеріал. Першим ніби «присолюють» поверхню таблетки, а потім акуратно збризкують посіви з пульверизатора. Субстрат з посівами ставлять у міні-парник. Його потрібно обов'язково щодня провітрювати, щоб уникнути появи цвілі й гнилі. Окрім того небажано, щоб поверхня пересихала. В оптимальних умовах перші паростки з'являться вже через 5-7 днів. 

Надалі таблетки з підрослими рослинами просто переміщають в горщик з потрібним ґрунтом. При цьому коренева система не травмується, як при пікіруванні, та й вся процедура не займає багато часу у садівника. Замість торф'яних таблеток можна взяти розсадні касети із пластику з маленькими комірками. Такий варіант менш зручний, оскільки при перевалці в більшу тару земляний ком може розвалитися. Проте цей спосіб істотно дешевший, ніж посадка у таблетки.

Так як культурні сорти рослини мають тривалий період вегетації, квітку лобелію вирощують розсадою, що набагато простіше і ефективніше.

Якісні і підготовлені насіння лобелії слід висаджувати в спеціальні ящики на початку березня. Земля для цього підбирається легка, бажано з додаванням піску і торфу. Насіння закладаються в ґрунт буквально на один сантиметр в глиб, особливо не притискаються. Якщо насінини дуже дрібні, то їх взагалі можна розсіяти по поверхні, не засипаючи землею. Далі відбувається легке зволоження ґрунту з пульверизатора та накриття ящиків спеціальною плівкою, для парників або склом. Відкривати накриття не рекомендується до сходів насіння, це може їм зашкодити.

Після того, як ви помітите перші сходи, рослини можна пікірувати. Зазвичай це відбувається два рази. Спочатку необхідно зробити відстань між сходами не більше двох сантиметрів, при другому пікіруванні, коли будуть сформовані невеликі кущики – близько шість сантиметрів.

Коли кущики лобелії зміцніють і температура повітря стабілізується, а зазвичай це в першій половині травня, рослини можна переносити у відкритий ґрунт. В даний період відсутня загроза заморозків і маленькі рослини повинні добре прижитися в теплому ґрунті. Врахуйте, що при перенесенні, відстань між кущиками повинна бути близько 15 сантиметрів, щоб, коли лобелія виросте, вона не заважала іншим рослинам. Також, гарне провітрювання, всебічний прогрів і освітлення – це найкраща профілактика можливих захворювань.

Для багаторічних видів лобелії можливе розмноження поділом рослин, також можливе живцювання лобелії. Насправді, рослина любить оновлення та пересадки, які добре позначаються на зовнішніх і внутрішніх життєвих показниках. Тому потрібне систематичне омолодження, яке проводиться один раз в два роки, в середньому.

Догляд: 

Найголовніше при догляді – достатнє освітлення й регулярний полив. Культура погано переносить посуху, але й від надлишку вологи гине. 

При використанні торф'яних таблеток, воду можна наливати у піддон, в якому вони стоять. Так ви гарантовано уникнете потрапляння води на ніжну зелень. Проте будьте уважні і відразу зливайте зайву воду, а іще краще – не наливайте її занадто багато, щоб залишки не застоювалися.

Якщо посів був проведений у загальний контейнер, то полити сходи за допомогою звичайної лійки і не намочити сіянці просто неможливо. Для зволоження використовують шприц без голки, і з його допомогою переносять вологу точно до корінців квітки. Якщо у приміщення потрапляє занадто мало світла, але температура в ньому досить висока, то сіянці починають витягуватися. Стеблинки й листя у них бліднішають, а міжвузля подовжуються. В цілому розсада набуває пригнобленого нездорового вигляду. Щоб виправити становище, рослинам потрібно організувати досвічування і знизити температуру в кімнаті до 15-17˚С. В цілому, чим тепліше у приміщенні, тим краще має бути освітлення.

Якщо розсада росте дуже швидко (особливо це стосується ампельних сортів), верхівки пагонів можна прищипнути. Окрім припинення їх росту така процедура стимулює розгалуження і допомагає сформувати здорові компактні кущики. Втім робити прищипування можна тільки в оптимальних для розсади умовах. Якщо причина витягування рослин лежить в нестачі освітлення, то обрізання верхівок лише додатково послабить їх.

У квітні розсаду починають загартовувати (на балконі або лоджії, веранді або холодному парнику). Коли мине загроза поворотних заморозків, приступають до висаджування кущиків у вуличні контейнери або на клумби.

Рослина вважається досить теплолюбною, тому для неї варто підібрати сонячне місце, тихе, без протягів і холодного вітру, подалі від пишної рослинності, яка може створювати тінь. Також лобелія воліє підвищену вологість, а тому потребує постійного поливу. Переливати, звичайно ж, рослину не варто, а от зробити полив помірний але постійний, було б дуже непогано.

Існує цікаве зауваження щодо вологолюбності лобелії, яке висловили професійні садівники. Виявляється, рослина лобелія дуже погано переносить дощову погоду і підвищений рівень опадів. В цей час квітка може виглядати болісно і втратити більшість, якщо не всі квітки. Але в той момент, коли опади стабілізуються і природна вологість стає помірною, настає тепла і сонячна погода, квітка лобелія знову набирається життєвих сил і радує око.

Як обрізати лобелію

Ще одним важливим моментом у догляді за лобелією є обрізка, яку доцільно провести під кінець першого цвітіння. Стебла обрізають на висоті 5 см від ґрунту, після чого починається буйний ріст нових пагонів і повторне, більш рясне, цвітіння.

Технологія зберігання врожаю: 

Якщо мова йде про дорослі рослини, то їх можна переносити в більш тепле приміщення, наприклад, у будинок. Зберегти лобелію до весни можна в звичайних квіткових горщиках. Для цього потрібно пересадити рослини в горщики, обстригти аж до нижніх листків і занести в приміщення. Зберігати їх слід в світлому прохолодному місці, не даючи субстрату пересихати. В таких умовах квітки легко перезимують і будуть готові до наступної пересадки в теплу пору року.

Молоду ж лобелію під зиму краще не вирощувати, так як рослина може не встигнути зміцніти і просто загине. Набагато простіше вберегти від холоду дорослі квіти або ж виростити їх заново з весни.

Лобелія біля будинку – це красива рослина, яка прикрасить територію килимовими композиціями і легко допоможе в оформленні садових бордюрів в теплу пору року. Пізно восени і зимою, рослина стане душевною втіхою на підвіконні або навіть на балконі.