Культура мак олiйний (особливості вирощування та зберігання)

Господарське значення. За використанням культурний мак поді­ляють на олійний і опійний. Насіння олійного маку містить 46 — 56 % висихаючої олії з йодним числом 131 — 143 та числом омилення 189 - 198, 20 - 25 % протеїну, 19 % вуглеводів, 5-7 % золи і 6 - 10 % клітковини. Макова олія, добута методом холодного пресування, тривалий час не гіркне, тому високо ціниться в харчовій, кондитер­ській та консервній промисловості. Олію, одержану методом екстра­гування, використовують для виготовлення оліфи, високоякісних фарб (для живопису) та вищих сортів туалетного мила.

У кондитерській та хлібопекарській промисловості також вико­ристовують насіння маку. Алкалоїдів дозріле насіння не містить. В сухих коробочках міститься до 25 різних алкалоїдів. Головними з них є морфін, кодеїн, папаверин і наркотин, які використовують у медицині.

Макуха маку містить до 32 % білка і є цінним концентрованим кормом для худоби, але згодовують її в невеликих кількостях, щоб не викликати сонливості у тварин.

Культурний мак був відомий європейцям, зокрема у Греції, ще за 5 віків до н. е., звідки через країни Малої Азії потрапив до Індії, Ки­таю. У нашій країні перші відомості про культуру маку належать до періоду Київської Русі ХІ ст.

В Україні мак олійний на невеликих площах вирощують тепер у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Вінницькій, Хмель­ницькій та інших областях. Середні врожаї насіння маку в Україні становлять 8—10 ц/га, на сортодільницях 20 — 25 ц/га.

Опійний мак поширений в азіатських країнах і використовується як сировина для виготовлення ліків.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Мак олійний (Papaver somniferum L.) належить до родини макових (Рapaveraceae). Це од­норічна трав'яниста рослина з прямостоячим стеблом заввишки 80 — 150 см та великими листками і двостатевими квітками.

Насіння маку дуже дрібне (маса 1000 насінин 0,3 - 0,5 г). У коро­бочці його близько 4000 шт..

Вегетаційний період маку олійного 85 — 135 днів. Це рослина дов­гого світлового дня. Сходи з'являються через 12 — 15 днів після сів­би, цвітіння настає на 50 — 65-й день. Від запліднення до достиган­ня коробочки минає 30 — 45 днів.

Мак олійний — холодостійка рослина. Насіння починає пророс­тати при температурі 2 — 3 °С, сходи витримують заморозки мінус 3 — 4 °С. Сприятлива температура для росту вегетативної маси 15 °С, у період цвітіння — достигання насіння 20 — 25 °С.

До ґрунтової вологи мак вибагливий. Насіння при набуханні й про­ростанні поглинає води у кількості 100— 110 % своєї сухої маси. Най­більшу потребу у воді виявляє у період цвітіння. Після цвітіння спри­ятлива для формування урожаю маку помірно суха й тепла погода.

Мак вибагливий до ґрунтів. Кращими для нього є легкі супіщані, суглинисті каштанові ґрунти й чорноземи, непридатними — солон­ці, піщані, важкі глинисті й заболочені ґрунти.

Запилюється мак здебільшого перехресно комахами, але спосте­рігаються і випадки самозапилення, коли пилок на приймочках ма­точки проростає до розкривання пелюсток.

У сівозміні мак розміщують після удо­брених озимих колосових культур, а також після просапних.

Він ви-соковимогливий до поживних речовин. При середніх врожаях на­сіння на одиницю врожаю мак виносить з ґрунту поживних речовин у кілька разів більше, ніж, наприклад, жито. Під основний обробі­ток ґрунту рекомендується вносити 20 — 25 т/га гною та фосфорно-калійне добриво з розрахунку 45 — 60 кг/га д. р. кожного елемента. Під передпосівну культивацію вносять 60 кг/га д. р. азоту, а під час сівби — суперфосфат у рядки (Р2О5 15 - 20 кг/га). Цей захід сприяє зміцненню сходів і доброму початковому росту кореневої системи маку, поліпшує стійкість рослин проти хвороб.

Основний обробіток ґрунту полягає у лущенні стерні на 6 - 8 см і оранці на 22 — 25 см, а при наявності багаторічних бур'янів на 25 — 30 см. Навесні при посірінні гребенів проводять боронування зябу, перед­посівну культивацію на глибину 4 — 5 см з боронуванням, шлейфу­ванням і коткуванням, домагаючись доброго вирівнювання ґрунту.

Сіють мак рано навесні одночасно із сівбою ранніх зернових культур. Навіть незначне запізнення із сівбою (на 2 — 3 дні) призво­дить до зрідження сходів і зниження врожаю. Пересівання маку, як правило, не вдаються. Кращий спосіб сівби широкорядний з міжряд­дями 45 — 60 см. Глибина загортання насіння 1 — 2 см, норма висіву кондиційного насіння 3 — 4 кг/га. Після сівби посіви коткують важ­кими котками.

Якщо до появи сходів утворюється ґрунтова кірка, її руй­нують ротаційними мотиками. При з'явленні проростків бур'янів сходи маку боронують легкими зубовими боронами. Коли на рослинах з'являться 2 — 3 листки, посіви проріджують, залишаючи на метрі дов­жини рядка по 7 - 10 рослин. На загущених посівах замість прориван­ня проводять букетування, залишаючи букети через 20 — 25 см. Протя­гом вегетації посіви 2 — 3 рази обробляють культиваторами.

Збирають мак при побурінні коробочок (достигле насіння при струшуванні коробочок пересипається, створюючи характерний шум). Скошують мак жатками і снопи ставлять у бабки або суслони для просушування. При збиранні й обмолоті потрібно дбати, щоб насін­ня маку не засмітити землею, яку дуже важко потім відокремити. Засмічене землею насіння не може бути використане в кондитер­ській промисловості, і тому цінність його при заготівлях знижується

Після обмолоту насіння просушують, щоб вологість його була не вище 10 %, і зберігають на дерев'яних підлогах шаром 15 — 20 см.