Марена красильна

Марена (лат. Rubia) – рід трав'янистих багаторічників родини Маренові, що налічує понад 80 видів, які ростуть на півдні Європи, а також у зонах із помірним і тропічним кліматом Азії, Африки, Америки. Найвідомішим у культурі видом є марена фарбувальна, яку вирощують в промислових масштабах для виготовлення червоної фарби. Ця властивість марени фарбувальної пояснює назву всього роду, адже rubia означає «червоний». Із давніх-давен відомі й інші корисні властивості марени фарбувальної, які зробили її популярною і на приватних садових ділянках.

Марена – рослина з сильним головним коренем (його називають «крапп») та товстими кореневищами, що відходять від нього, вкритими червоно-бурою шаруватою корою. Тонкі, сильнопогілковані, лазячі, чотиригранні стебла рослини, обсаджені по ребрах колючими, загнутими голками, починають свій ріст у середині травня. Щільне жорстке світло-зелене листя ланцетної або еліптичної форми, обсаджене по краях і з нижньої сторони пластини частими вигнутими голочками і зібране по 2-6 штук у кільця, сягає у довжину 10, а в ширину 3 см. Воно може бути сидячим або кріпитися до стебла коротким, крилатим черешком. Дрібні зірчасті жовті квіти марени з лійкоподібними віночками зібрані в пазушні або верхівкові напівпарасольки.

Цвітіння починається в червні і закінчується в серпні. Плоди марени, чорні кістянки з соковитою м'якоттю завдовжки до 9 мм, зріють із серпня по листопад вже в перший рік росту. 

Перед посівом на ділянці проводять зяблеву оранку або перекопують ґрунт на глибину штиха лопати, закладаючи в кожен м² ділянки по 2 кг перегною або компосту, потім ділянку боронують і культивують на глибину 6-7 см. Посівний матеріал обробляють перед посівом Гранозаном із розрахунку 2 г препарату на 1 кг насіння.

Марена – теплолюбна, вологолюбна й вимоглива до складу й родючості ґрунту рослина: її коріння проникає всередину до 35 см, тому ґрунт має бути пухким і структурним, інакше на гарний урожай можна не розраховувати. Найкращий ґрунт для марени – легко- чи середньосуглинистий, збагачений гумусом і гарно удобрений. Бажано сіяти марену після озимих зернових, ранніх кормових або овочевих технічних культур на ділянці, яка до цього перебувала під паром.

Перед посівом на ділянці проводять зяблеву оранку або перекопують ґрунт на глибину штиха лопати, закладаючи в кожен м² ділянки по 2 кг перегною або компосту, потім ділянку боронують і культивують на глибину 6-7 см. Посівний матеріал обробляють перед посівом Гранозаном із розрахунку 2 г препарату на 1 кг насіння. 

У районах із теплим кліматом насіння марени сіють просто в ґрунт у другій половині квітня, коли ґрунт прогріється до 6-8 ºC. Посів здійснюють на глибину 4-5 см, зберігаючи ширину міжрядь 45-60 см. При температурі 10 ºC сходи можуть з'явитися вже за два-три тижні, проте за несприятливих погодних умов процес проростання насіння може розтягнутися на 30-40 днів. Найсприятливіша для зростання і розвитку марени температура – 23-25 ºC. Вирощують марену і з кореневищних живців завдовжки 6-8 см, які висаджують на відстані 10-15 см одна від одної в нарізані культиватором борозни завглибшки 8-10 см. Засипані борозни прикочують і поливають. 

Марена може дати плоди вже в перший рік, але їх буде мало. Нормальне плодоношення почнеться за 2-3 роки. Догляд за мареною полягає в підтримці ґрунту на ділянці у вологому та пухкому стані й у видаленні бур'яну. За сезон необхідно провести 3-4 розпушування ґрунту, зокрема в міжряддях, і 1-2 рази прополоти ділянку вручну. Восени рослину слід підсапувати, а з другого року вегетації напровесні видаляти відмерлі наземні органи та вносити в ґрунт на ділянці азотно-фосфорний комплекс із розрахунку 3 г добрива на кожен м². 

У медичних цілях заготовляють коріння і кореневища марени, які збирають на другий або третій рік вегетації відповідно: в кінці літа, з початку серпня по кінець вересня, або навесні, з середини березня до середини квітня. Коріння викопують, очищають від землі і, не миючи, розкладають на відкритому місці під сонечком, щоб підв’ялити. Потім їх сухим способом очищають від залишків ґрунту і досушують вже в затінку або в похмурому, сухому приміщенні з гарною вентиляцією. Якщо ви вирішите використовувати для сушки сировини духовку, то температура в ній не повинна перевищувати 45 ºC. Суху сировину розкладають у скляні банки і щільно коркують. Зберігати коріння марени можна два роки.