Мімоза

Мімоза Рис.1
Мімоза Рис.2
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Основна культура: 
Призначення культури: 
Опис: 

Мімоза (лат. Mimosa) належить до родини Бобових і налічує залежно від джерела 300-450 видів рослин. Природна середа існування – субтропічна та тропічна Америка, Африка, Азія. Представники роду – трав'янисті рослини, дерева і чагарники. У культурі вирощують не всі види, найпоширеніший – мімоза сором'язлива (Mimosa pudica). Квітки мімози невеликі, зібрані в колоски або головки. Листя двопір'ясте. Мімозу часто використовують на передньому плані в квіткових композиціях, які виглядають більш ефектно через ніжні суцвіття цієї рослини. Найкраще мімоза виглядає на світлому тлі. 

Мімозі необхідне яскраве світло, добре відгукується на прямі промені сонця. Найкраще домашню мімозу розміщувати на південній стороні, але на західній і східній рослина ростиме не набагато гірше. У найспекотнішу пору доби рослину слід ховати від прямого сонця (на 2-3 години), щоб на листках не з'явились опіки. З тієї ж причини рослину до великої кількості сонячних променів привчають поступово відразу після купівлі або затяжного похмурого періоду.

 Починаючи з березня і закінчуючи жовтнем, оптимальна температура для нормального росту мімози в домашніх умовах повинна бути від 20 до 24 °C. Взимку температуру не опускають нижче 15 °C, але і намагаються не піднімати вище 18.

Система удобрень: 

Влітку рослину мімозу двічі на місяць підживлюють розведеним удвічі розчином мінеральних добрив. 

Сівба: 

При розмноженні насінням сіють мімозу з січня по березень. Щоб забезпечити проростання, насіння потрібно замочити в воді 60 градусів і дві доби тримати у воді при 40 градусах. Деякі квітникарі рекомендують обдати насіння кип’ятком і злегка надрізати жорстку шкірку. Розмір горщика, в який проводитиметься посів, не повинен бути більше 15 см в діаметрі. У міру зростання розмір горщика потрібно збільшувати кожні два-три роки на 3-4 см, поки він не досягне 60 см. Ґрунт для акації сріблястою повинен бути нейтральним або слабокислим. Ґрунт можна приготувати самостійно: взяти 3 частини легкої дернової землі, 1 частина піску і 2 частини торфу. Суміш перед посівом треба ретельно перемішати і полити. Для проростання насіння потрібно підтримувати температуру не нижче 25 градусів, тому не варто ставити горщик на підвіконня, краще помістити його на столику поруч з батареєю опалення, але тоді потрібно підтримувати досить високу вологість – не менше 60%. Рослина, вирощена з насіння, зазвичай зацвітає вже на другий-третій рік.

Трохи простіше виростити сріблясту акацію, тобто мімозу, з живців. Їх нарізують довжиною 5-10 см в липні-серпні з дорослих рослин. Біля штамбу дорослого дерева часто виростають молоді паростки, які можна відрізати гострим ножем і використовувати в якості живця. Для вкорінення потрібно помістити в невеликий горщик із сумішшю торфу і піску (1: 1), закрити прозорим поліетиленовим пакетом або перевернутою пластиковою пляшкою без горлечка. Ґрунт весь термін вкорінення (2-3 місяці) слід підтримувати у вологому стані. Рослину, що прижилася треба розмістити в теплому світлому місці, без притінення, оскільки акація дуже любить сонце. Влітку її краще винести на відкрите повітря. Взимку, коли настає період спокою, рослина потребує прохолоди, але не нижче 10 градусів.

Догляд: 

Поливати мімозу  з весни до осені потрібно рясно, взимку – помірно, щоб не допустити перезволоження землі.

Відразу після закінчення цвітіння акацію потрібно обрізати, зберігаючи тільки пагони, розташовані близько до стовбурця, а сам стовбур – вкоротити. Це робить рослину густіше і дозволяє уникнути надмірного зростання.