Культура Монарда гібридна (особливості вирощування та зберігання)

Рослина монарда (лат. Monarda) представляє рід багаторічних і однорічних трав родини Губоцвіті або Ясноткові, що налічує близько 20 видів родом із Північної Америки, де вони ростуть на території від Канади до Мексики. Названа квітка монарда Карлом Ліннеєм на честь Ніколаса Монардеса, іспанського лікаря і ботаніка, який видав у 1574 році книгу з описом рослин Америки. Сам Монардес називав монарду каламінтою віргінською або оріганом канадським. У Європі монарду почали вирощувати як ефіроолійну культуру, а до XIX століття вона стала широко відома в усьому світі під назвами бергамот, лимонна м'ята або американська меліса.

У південних районах насіння монарди у погожі дні лютого сіють просто в ґрунт, де воно протягом двох холодних місяців проходить природну стратифікацію, в результаті якої вже у квітні з'являються дружні міцні сходи, які залишиться лише прорідити. Якщо на ділянці лежить сніг, приберіть його, накрийте ділянку плівкою, щоб земля прогрілася, потім розпушіть ґрунт, додавши у верхній шар трохи піску і, змішавши насіння із піском у пропорції 1:4, посійте його. Зверху насіння теж злегка закривають піском. Глибина загортання повинна бути не більше 2,5 см. Можна здійснити посів у ґрунт і восени, відразу після збору насіння, а навесні тільки розпікірувати сходи, тоді за рік підрослі і зміцнілі кущики зацвітуть. Сходить монарда дуже повільно.Через два місяці після появи сходів, коли у них утворюється по три пари листя, сіянці висаджують на підготовлену ділянку на відстані не менше 60 см один від одного. Посадка монарди завершується рясним поливанням. Легкі весняні заморозки до -5 ºC розсада зносить безболісно. Зацвіте монарда з насіння зазвичай тільки за рік, але при розсадному способі найрозвиненіші екземпляри можуть зацвісти вже в поточному році.