Пеларгонія великоквіткова

Пеларгонія (лат. Pelargonium) – рослина родини Геранієвих. У природі налічується до 350 видів рослин, зазвичай це трав'янисті багаторічники, але є і сукулентні рослини, і кущі.

Домашня пеларгонія дивує тим, що може діяти на людей діаметрально протилежним чином: одним від аромату пеларгонії стає погано, а інших він заспокоює і розслабляє. Тільки деякі види пеларгонії культивували, але це не означає, що вибрати нема з чого.

Крім своїх декоративних якостей, пеларгонії виділились і корисними – застосовуються в медицині та парфумерії. Ефірна олія пеларгонії використовується не тільки як ароматизатор для мила або парфумів, але ще і є чудовим засобом для очищення повітря від шкідливих домішок і мікроорганізмів. 

Підживлення пеларгонії проводять раз або два з інтервалом у два тижні через кілька місяців після пересадки. Підживлюють для покращення цвітіння, для чого використовують фосфорні добрива. Підживлення органічними добривами небажане – рослина погано їх засвоює. 

Як і для будь-якої розсади, ґрунт повинен бути поживним і пухким. Приготувати його можна з торфу, дернової землі і піску (1: 2: 1). За тиждень до використання такий ґрунт обов’язково проливають окропом або знезаражують розчином марганцівки (можна прогріти в духовці). Найлегше купити ґрунтову суміш в магазині, вибравши ґрунт для розсади або спеціальний для герані.

Як правильно садити герань:

• Відстань між рослинами повинна бути від 40 до 60 см. Лунки роблять такими, щоб вони були на 5-7 см ширше і глибше горщика, в якому ростуть квіти. Кущики акуратно дістають з ємностей, поміщають в ямку.
• Коріння засипають підготовленою живильним ґрунтом і рясно поливають водою. Якщо після поливу ґрунт осяде, потрібно підсипати зверху ще трохи землі. На перші кілька днів для кращої адаптації посадки рекомендується прикрити лутрасилом або іншим покривним матеріалом.
• Доглядати за пеларгонії в саду одне задоволення. Головне, це своєчасно поливати квіти, не допускаючи пересихання ґрунту і кілька разів за сезон підгодувати мінеральними добривами.
• Щоб цвітіння було пишним і безперервним, не забувайте регулярно обривати зів’ялі квіти.
   

Пеларгонії при розмноженні насінням можуть втратити сортові ознаки, що потрібно враховувати при посадці. Для посіву складають ґрунтову суміш із рівних частин торфу, піску й дернової землі, насипають його в невисокий контейнер. Для швидкої появи сходів температура повинна бути в районі 22 °C, тоді насіння проросте протягом двох тижнів. Сіянці пікірують в індивідуальні невеликі горщики, а коли горщик стане малий, їх перевалюють у горщики 9 см у діаметрі. Перше цвітіння при правильному догляді спостерігається через рік із гаком.

Садити насіння герані найкраще в плоскі ємності, висотою приблизно 4-5 сантиметрів. Для цієї мети добре підготувати прозорі харчові контейнери з кришками. Тару наповнюють ґрунтом, не доходячи до краю сантиметр-півтора, трохи утрамбовують рукою, розрівнюють. Потім якийсь паличкою або пальцем роблять невеликі поглиблення на відстані 4-5 сантиметрів один від одного. В ямки укладають насіння і присипають їх тонким шаром землі. Злегка ущільнюють і зволожують за допомогою обприскувача.

Потрібно підтримувати постійну температуру і вологість посівів, забезпечувати вентиляцію повітря. Для цього контейнер накривають зверху кришкою або поліетиленовою плівкою, в якій проколоті невеликі дірочки.

Щоб швидше з’явилися сходи, можна застосувати простий спосіб – пророщування на туалетному папері. Оброблені, замочені насіння розкладають на зволоженою смужці паперу, поміщають в контейнер з кришкою, ставлять в тепле місце. Як тільки проклюнутся білі паростки, насіння акуратно, намагаючись не пошкодити, висаджують в землю. Також для загартовування і кращого росту посіви можна витримувати в холодильнику протягом 7-10 днів.

Зручно вирощувати герань, використовуючи торф’яні таблетки. У цьому випадку рослина не буде травмуватися при пересадці в більш об’ємний горщик, коренева система розвивається без пошкоджень. Найкраще купити таблетки невеликого обсягу. Щоб підготувати таблетки до посадки, їх потрібно замочити, для цього виробу поміщають в широку і глибоку посуд (враховуючи, що при набуханні вони збільшаться в розмірах приблизно в шість разів) і заливають теплою водою. Як тільки торф розмокне, в таблетках роблять поглиблення і висаджують насіння, присипаючи їх землею або торфом. Слід пам’ятати, що не можна тримати посіви до появи сходів на підвіконні, тим більше при яскравому сонці.

Засіяні ємності обов’язково вкривають куполом з поліетилену або скла. Він створює парниковий ефект в зоні росту сіянців, який найкраще впливає на їх активне зростання і збільшення маси. Знімають його тільки перед пікіровкою паростків в окрему ємність, не раніше, ніж в фазі 2-3 справжніх листочків. До цього часу рослини містять в добре освітленому місці, з розсіяним світлом, при температурі не менше + 25 ° С. У міру підсихання ґрунт в куполі добре зволожують.

Після того як сіянці повністю сформуються, далі їх потрібно садити в окрему ємність, так як незабаром вони вступлять в боротьбу за конкуренцію за вільний простір ґрунту. Найчастіше з моменту посіву до пікіровки проходить близько 1-2 місяців. Проводять процедуру перевалкою, при цьому нова ємність в діаметрі не повинна бути більш 10 см, інакше надлишок субстрату викличе пригнічення росту герані.

Молодим рослинам створюють стандартні умови для змісту: температурний режим в межах + 18 … + 23 ° С влітку і + 14 … + 17 ° С взимку; помірний, але регулярний полив, грунт повинен бути вологим, при цьому застій води небажаний. Вазони зволожують кожні 2 дні, невеликими порціями, влітку кратність поливів збільшують удвічі; добре освітлене місце, з розсіяним світлом, захищене від протягів і різких перепадів температур; навесні і влітку регулярні підгодівлі всілякими органічними добривами (кожні 14 днів).

Важливо! Розмножують насінням герань тільки з простими (НЕ махровими) квітками. Решта сортів важко відтворюються таким методом, особливо в помірному і північному кліматі.

Коли пікірувати?

Після того як у молодих сіянців з’явиться по дві пари справжніх, чи не сім’ядольних листочків, можна починати пересадку в окремі горщики, діаметром близько 10 і заввишки 12-15 сантиметрів. Пікіровка розсади – дуже важлива операція. Головне – не пропустити потрібний момент, і розділити рослини, поки їх коріння не переплелися. Відокремлюють за допомогою вилки, чайної ложки або маленької лопаточки для догляду за кімнатними квітами. Перед початком роботи рясно поливають.

На дно кожного горщика укладають керамзит (перліт, вермикуліт) шаром в півтора-два сантиметри, для дренажу. Потім заповнюють ґрунтом на дві третини обсягу, посередині встановлюють викопаний сіянець, і обережно підсипають землю до потрібної висоти. Злегка притискають пальцями, ущільнюють. Трохи поливають, по краю горщика, щоб не розмити земляний кому. У перші дні розпікувати розсада потребує притінення від прямих сонячних променів. Надалі добре себе почуває при яскравому освітленні, на південних вікнах. Правильно висаджені герані швидко проростають і виглядають здоровими. Щоб надалі кущики не витягувалися і радували великою кількістю квітів, у міру зростання прищипують верхівки.

Окремо слід сказати про саджанці вуличних сортів: розсаду потрібно загартовувати, тримати до висадки в ґрунт в прохолодному, але добре освітленому місці. Якщо є можливість, рекомендується пересадити її в розплідник або парник.

Коли потрібно садити герань

Конкретної відповіді на дане питання не існує. Все залежить від наявності у квітникаря бажання і можливості забезпечення саджанців необхідною кількістю світла. Герань є не особливо вибагливої ​​до вирощування рослиною. Флористи рекомендують проводити посів навесні або влітку, коли тривалість світлового дня наближається до максимальної позначки. Однак якщо ви володієте спеціальним обладнанням, за допомогою якого можна забезпечити саджанці необхідною кількістю світла, тимчасових обмежень для вас не буде. Щоб дорости до середніх розмірів, герані потрібно 3-5 місяців.

Хоча герань і непримхливе рослина, добре розмножується, росте й цвіте при мінімальному догляді, в перший час сіянці вимагають підвищеної уваги.

Освітлення

Кімнатна пеларгонія якраз належить до рослин, які не тільки добре зносять прямі сонячні промені, а ще й потребують їх. Висновок – для пеларгонії найбільше підходять вікна на південній стороні. Але, незважаючи на це, рослина добре росте навіть на північній стороні, аби лиш світловий день був довгим, інакше пагони витягуються. Влітку пеларгонію виносять на вулицю або балкон, якщо є така можливість. Кімнату з пеларгонією треба провітрювати, тому що їй для нормального розвитку необхідне свіже повітря.

Температура

Влітку температура повинна бути від 25 до 30 °C, тобто кімнатною літньою температурою. Взимку температура має бути досить низькою, що необхідно для нормального цвітіння пеларгонії. Тому протягом усієї зими температурі бажано не підніматися вище 14 °C.

Полив пеларгонії

Влітку рослину пеларгонія в домашніх умовах слід поливати через 3-4 дні після висихання верхнього шару ґрунту. Можна перевірити, заглибивши палець на 1-2 см в субстрат. Узимку полив проводять таким чином, щоб ґрунт просто не пересох. При зниженій температурі повітря і високій вологості ґрунту може загнити коріння, що, своєю чергою, може призвести до захворювання всієї рослини і її загибелі.

Обприскування пеларгонії

Квітка пеларгонія не потерпає від сухого повітря, тому обприскувати пеларгонію не обов'язково. Якщо ж улітку температура дуже висока, то не зайвим буде і трохи обприскати листя.

Хвороби і шкідники пеларгонії

Пеларгонія не цвіте. Якщо рослина не хворіє і не уражена шкідниками, то це могло бути викликано зимівлею при високій температурі повітря та яскравому освітленні. 

Сохнуть краї у нижніх листків пеларгонії, що жовтіють. Пеларгонії не вистачає вологи в ґрунті – необхідно збільшити частоту поливань. Нижнє листя пеларгонії в'яне, жовтіє і гниє. Занадто часті поливання, ґрунт не встигає просихати між ними.  Листя потрібно зрізати, а місце зрізу посипати порошком товченого вугілля. Чорніє основа стебла пеларгонії. Це коренева гниль, вона ж «Чорна ніжка».

Здуття на листі пеларгонії. Надлишок вологи в ґрунті. Поливати пеларгонію слід через кілька днів після висихання верхнього шару ґрунту.

Сіра гниль на пеларгонії. Пеларгонія не зносить застою води в субстраті. Неправильний полив – сіра гниль тут як тут! 

Пучки пеларгонії підвішують в підвалі при постійній температурі від 2 до 7 градусів вище нуля. Деякі квітникарі замість підвішування загортають рослини в газету або кладуть в паперові пакети. У такому випадку потрібно стежити, щоб пакети були відкриті для провітрювання.

Домашня пеларгонія найкраще розмножується верхівковими живцями. Зрізають живці та укорінюють їх або наприкінці зими, або в кінці літа. Живець зрізають верхівковий, а зріз роблять під кутом трохи нижче вузла. На черешку повинно бути не менше трьох листочків, найкраще – від 3 до 5.

Живці на кілька годин залишають підсохнути, а перед посадкою місця зрізу обробляють стимулятором коренеутворення і товченим деревним вугіллям. У контейнер насипають субстрат із рівних частин дернової землі, піску і торфу, а живці висаджують по периметру.

Можна прищипнути живець, щоб квітка пеларгонія вийшла пишною. Посудину з живцями ставлять на місце з яскравим розсіяним світлом і регулярно обприскують ґрунт. Через 15-20 днів живці повинні вкоренитися. Коли саджанці зміцніють, їх розсаджують по індивідуальних горщиках. Потрібно враховувати, що від розміру горщика залежить рясність цвітіння: що більший горщик, то гірше цвіте пеларгонія. Через 5-7 місяців після вкорінення пеларгонія зацвіте.