Культура сорго зернове на з/к (особливості вирощування та зберігання)

Господарське значення. У світовому землеробстві сорго є однією з основних продовольчих культур, особливо в таких країнах, як Індія, КНР, Ефіопія, Марокко, Судан, займаючи площі близько 50 млн га. Батьківщиною зернового сорго є Африка, цукрового — Східна Азія. Відоме в культурі приблизно за 3 тис. років до н. е.
У державах СНД, у тому числі в Україні, сорго вирощують пере­важно як кормову культуру — на зерно й зелену масу. Поживність 100 кг зерна оцінюється вмістом 119, а 100 кг силосу — 22 корм. од. Зелену масу, яка містить отруйні ціанисті сполуки, рекомендується згодовувати не у свіжому, а у прив'яленому вигляді.
Сорго є також технічною культурою. Зокрема, цукрове сорго, у стеблах якого міститься 10 — 15 % цукру, використовують для вироб­ництва цукрового сиропу. З волотей віничного сорго виготовляють віники, щітки.

У сівозміні сорго висівають після ози­мої пшениці по чорному або зайнятому пару, після кукурудзи або зернових бобових культур.

Під основний обробіток ґрунту вносять мінеральні добрива з роз­рахунку N45-60Р45-60К45-60, на чорноземах віддають перевагу фосфор­ним добривам, на каштанових — азотно-фосфорним (калійні нерід­ко виключають). Сорго на зелений корм не рекомендується удобрю­вати підвищеними нормами азотних добрив, які сприяють накопи­ченню в зеленій масі отруйних ціанистих сполук. Під час сівби сорго в рядки вносять гранульований суперфосфат (Р10), а на бідних ґрун­тах — повне мінеральне добриво (N10Р10К10). Вирощуючи сорго на зелений корм з дво-триразовим скошуванням, після кожного разу посіви при потребі підживлюють і вносять мінеральні добрива в пар­ному чи потрійному поєднанні елементів живлення, залежно від типу ґрунту, в дозі N30Р30К30.

У зоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефективний напівпаровий обробіток ґрунту. Після ранніх попередників (зернових, зернобобових) ґрунт слідом за збиранням дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні та органічні добрива і проводять оранку на глибину 27-30 см. Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур'янів за допомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь. Обробітки повторюють в міру появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів. Після пізніх попередників (буряк, багаторічні трави, кукурудза) важливо задискувати поля важкими боронами БДТ-7,0 для доброго подрібнення рослинних решток. Потім вносять добрива і орють ярусними плугами ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40 на глибину 27-30 см.

Зернове сорго сіють пунктирним або широкорядним способом (з шириною міжрядь 70 см); цукрове (на зелений корм) — широко­рядним з шириною міжрядь 42 см;Норма висіву на зелений корм при комбінованій сівбі з міжряддями 45 см — 15 — 20 кг/га.Глибина загортання насіння 3 — 5 см, на легких ґрунтах у посу­шливу весну 6 — 8 см.

Після сівби поле звичайно коткують кільчасто-шпоровими кот­ками, що підвищує дружність проростання насіння, а до з'явлення сходів площу боронують середніми боронами і при з'явленні на рос­линах 3 — 5 листків обробляють посіви гербіцидами — агритоксом (0,7 - 1,7 кг/га) або 2М-4Х (0,5 - 1,1 кг/га за препаратом). На широко­рядних посівах приблизно через тиждень після застосування гербі­цидів розпушують ґрунт у міжряддях на глибину 15 см, а коли рос­лини досягнуть висоти 20 — 23 см — на глибину 6 — 8 см. Через 2 — 3 тижні ґрунт у міжряддях ще раз обробляють.

Сорго на зелений корм слід збирати на початку викидання рос­линами волотей — поки стебла не огрубіли. При використанні на корм отави сорго його скошують косарками з висотою зрізу 10 — 12 см.