Стрептокарпус

Рослина стрептокарпус (лат. Streptocarpus) належить до роду квітучих трав'янистих літофітів і епіфітів родини Геснерієві, який налічує близько ста тридцяти видів. Родом квітка стрептокарпус із субтропічних і тропічних лісів острова Мадагаскар, Південної Африки, Азії і Таїланду, розташованих на схилах гір вище рівня моря. Деякі стрептокарпуси є ксерофітами, тобто жителями посушливих місць, терпляче зносять безводдя, інші види – лісові, вони ховаються в затінку недалеко від водойм. Квіти стрептокарпус можуть бути як однорічними, так і багаторічними, як трав'янистими, так і чагарниковими. У наші дні стрептокарпус стає дедалі затребуванішим у домашній культурі через своє прекрасне листя і квіти, і нікого не здивує, якщо незабаром він стане популярнішим за своїх родичок – сенполії або глоксинії. 

Злегка зморшкувате й опушене листя стрептокарпуса, що утворює розетку, досягає довжини 30 см при ширині 5-7 см. Колір листя в основному зелений, але не так давно селекціонерами було виведено сорти зі строкатим листям. На високих квітконосах, що виходять з листових пазух і досягають у деяких видів 25 см у довжину, розташовуються квіти в різній кількості. Вони схожі на дзвіночки з витягнутими нижніми пелюстками найрізноманітніших відтінків, видів і розмірів: прості, напівмахрові або махрові, від 2 до 9 см в діаметрі, рожеві, білі, лавандові, сині, фіолетові, червоні, дво- або триколірні... Плід стрептокарпуса – закручений стручок, через який рослина й отримала свою назву, котра з давньогрецької перекладається як «скручений плід». У цьому стручку – насіння стрептокарпуса.

Підживлюють комплексними мінеральними добривами під час вегетаційного періоду 3-4 рази на місяць.

Оптимальне місце розташування для стрептокарпуса в домашніх умовах – вікна зі східної чи західної сторони: рослина полюбляє яскраве, але розсіяне світло. З південної сторони прямі сонячні промені потрібно розсіювати, а на північної – світла буде мало для нормального росту і цвітіння.

У весняно-осінній період температура не повинна опускатися нижче 20 °C, але і не повинна перевищувати 25 °C. Починаючи з жовтня, температуру поступово знижують і зупиняють на рівні не нижче 15 °C, при яких рослина і має зимувати.

Пересадка стрептокарпуса

Молоді рослини слід щорічно пересаджувати, а доросліші – кожні 3-4 роки. Пересаджувати слід на початку весни в низькі широкі горщики з субстратом з однієї частини піску, двох частин легкої дернової землі і чотирьох частин листової. Інший варіант ґрунтової суміші – 3 частини дернової землі, 2 частини листяної і по 1 частині піску і перегною. Підходять і готові суміші для сенполій. Для того, щоб ґрунт не був надмірно зволожений, в нього потрібно додавати дрібне деревне вугілля. Не варто додавати дернову землю при пересадці молодих екземплярів стрептокарпуса. 

Розмноження стрептокарпуса поділом

Ґрунт злегка зволожують, після чого сформований в кімнатних умовах стрептокарпус виймають із ґрунту і частину товстого кореня разом із листям відрізають. Місце зрізу має підсохнути, після чого його потрібно посипати дрібнотовченим деревним вугіллям. Горщик потрібно наповнити на дві третини свіжим ґрунтом, поставити зрізану розетку і досипати субстрату до рівня кореневої шийки, після чого злегка утрамбувати та полити землю теплою водою. Щоб молодий домашній стрептокарпус краще прижився, його потрібно накрити целофаном. Слід вкоротити вдвічі великі листки або взагалі видалити їх – це посприяє зростанню молодого листя і швидшому укоріненню. Зацвіте кімнатний стрептокарпус доволі скоро.

Стрептокарпус із насіння

Насіння сіють поверх ґрунту в невеликій посудині, після чого накривають склом. Поливають насіння через піддон посудини. Її потрібно регулярно провітрювати, освітлення має бути яскравим, але без прямих променів, а температуру треба намагатися тримати на рівні 21 °C. Щоб температура трималася на потрібному рівні, поверх скла можна покласти аркуш паперу, але в будь-якому разі краще вирощувати насіння під лампами, а не на підвіконні. Скло через півтора місяці трохи зсовують, а потім прибирають зовсім. Уперше пікірують сіянці в посудину трохи більшу, а розсаджують їх трохи далі один від одного. Щоб рослину не пошкодити при пікіруванні, посудину із саджанцями потрібно злегка стукнути, після чого підчепити сіянець голкою, і, підтримуючи листя пальцями, перенести на нове місце. Ґрунт злегка утрамбувати, полити і поставити піддон у тепле місце, накривши його целофаном або плівкою. Вдруге пікірують в окремі горщики. Не зайвим буде підживлювати саджанці. Насіння квітки срептокарпус можна сіяти цілий рік, що дозволить домогтися цвітіння різних екземплярів у різний час. 

Розмноження стрептокарпуса листком

Молодий розвинений листок (не вражений шкідниками і без ознак захворювань) відокремлюють від рослини і підрізають гострим лезом черешок. Місце зрізу треба досушити і посадити вертикально в маленький горщик, після чого обробити фунгіцидом, накрити целофановою плівкою і розмістити горщик у теплому світлому місці. Через місяць-півтора з'являться сходи. Пересаджують у новий горщик після того, як саджанець більш-менш підросте. При вирощуванні відразу декількох видів бажано розставити етикетки з назвою сортів. 

При розмноженні частинами листка його кладуть верхньою стороною на дошку і гострим лезом розрізають на частини по 5 см завширшки перпендикулярно центральній жилці. Готові частини листка стрептокарпуса (всі, крім верхнього й нижнього) садять під кутом 45° в канавки основою живця вниз. Відстань між живцями має бути не менше 3 см. Посудину обробляють фунгіцидом, накривають поліетиленовим пакетом і ставлять у вологе місце з температурою 20-22 °C. Поливають живці через піддон і щодня провітрюють. Саджанці проростуть через півтора-два місяці. Можна розмножувати стрептокарпус у домашніх умовах поздовжніми частинами листка – листок кладуть на дошку верхньою стороною вниз і лезом вирізають центральну жилку. Місця зрізів отриманих двох частин листка посипають товченим деревним вугіллям і саджають у канавки зрізом вертикально вниз на третю частину висоти листкового черешка, ґрунт злегка утрамбовують, поливають і накривають целофаном. Контейнер із живцями ставлять у тепле і світле місце. Сіянці з'являться вздовж усієї поверхні листка з бічних жилок. Зі споду листка на центральній жилці роблять двосантиметрові надрізи через кожні кілька сантиметрів, після чого листок нижньою стороною пришпилюють до зволоженого ґрунту й обробляють фунгіцидом. Контейнер накривають склом і утримують у світлому місці без прямих сонячних променів. Коли з'являться дітки, скло злегка зсовують. Після розсаджування молодих рослин в окремі горщики перші кілька днів їх потрібно прикривати поліетиленовим пакетом, а коли пакет прибирають, то за молодими стрептокарпусами доглядають, як зазвичай. 

З весни до осені кімнатному стрептокарпусові забезпечують регулярний помірний полив, не доводячи земляну грудку до тривалого пересихання. Починаючи з жовтня, поливають менше, а взимку поливають дуже акуратно, щоб не залити рослину. Воді перед поливанням треба дати відстоятися протягом доби, а температура води мусить бути кімнатною.