Тунбергія

Ліана тунбергія (лат. Thunbergia) належить до роду квіткових рослин родини Акантові, уродженців тропіків Африки, Мадагаскару і півдня Азії. Всього в роду близько двохсот видів. Свою наукову назву квітка тунбергія отримала на честь шведського натураліста, дослідника тваринного і рослинного світу Японії і Південної Африки Карла Петера Тунберга. Тунбергія, або чорноока Сюзанна, як називають її жителі Європи через темно-фіолетове, майже чорне вічко в середині квітки, в культурі вирощується і як садова, і як кімнатна рослина. 

Рослина тунбергія може бути ліаною або чагарником із цільним серцеподібним чи яйцеподібним, а також лопатевим супротивним листям із м'яким опушенням, від 2,5 до 10 см завдовжки, у деяких видів краї листя зазубрені. Воронкоподібні красиві квіти тунбергії до 4 см у діаметрі на довгих квітконіжках, поодинокі або зібрані в суцвіття, мають різне забарвлення – біле, блакитне, синє, фіолетове, бузкове, пурпурове, жовте, помаранчеве або коричневе. Є навіть тунбергія червона. У деяких видів і сортів квітки виділяють сильний аромат. Цвіте тунбергія з липня до кінця вересня. У природі тунбергія рослина багаторічна, але в нашому кліматі вирощування тунбергії у відкритому ґрунті в якості багаторічної рослини неможливе через наші холодні зими, тому тунбергія кучерява культивується в якості літника і часто використовується для вертикального озеленення, оскільки за наявності опори зростає до двох метрів у висоту. Зате тунбергія ампельна успішно вирощується як багаторічник у домашніх або оранжерейних умовах. 

Насіннєве розмноження тунбергії здійснюється наприкінці зими або на початку весни. Насіння обробляють епіном або фумаром і сіють у посуд із вологим ґрунтом, що складається з дернової землі, торфу і піску (або листової землі, піску і перегною) в рівних пропорціях, присипають його тонким шаром землі, яку обережно зволожують. Для створення парникового ефекту посіви накривають склом або плівкою і поміщають на тепле, добре освітлене підвіконня, куди не дістають прямі сонячні промені. Дуже важливо стежити за тим, аби ґрунт увесь час був злегка вологим. Температура для успішного пророщування насіння – 22-24 ºC. При дотриманні всіх умов насіння почне проростати вже за тиждень, і тоді покриття можна буде прибрати.

Розсада тунбергії

Якщо сходи зійдуть густо, то при появі двох справжніх листочків їх потрібно розпікірувати або прорідити, залишивши в контейнері найміцніші екземпляри. Коли сіянці досягнуть у висоту 12-15 см, для посилення розгалуження проводять прищипування верхівок розсади. Якщо вам потрібна потужна і густа зелена маса, підживлюйте розсаду з моменту пікірування один раз на тиждень азотовмісним добривом, але якщо ви сподіваєтеся на пишне і тривале цвітіння, то не удобрюйте розсаду взагалі. Тим, хто не хоче гратися з пікіруванням тунбергії, краще сіяти її не в контейнери або в ящики, а в торф'яні скляночки по три насінини в кожен. 

Коли саджати тунбергію

Коли пройдуть останні весняні заморозки, настає пора висаджувати розсаду у відкритий ґрунт. Знайдіть для тунбергії притінене і захищене від вітру місце на південній, східній або західній стороні. Ґрунт тунбергія полюбляє нейтральний, поживний, добре дренований, вапняний, тому за необхідності заздалегідь внесіть на ділянку під перекопування вапно. 

Посадка тунбергії проводиться таким чином, щоб між екземплярами витримувалася відстань від 30 до 45 см. Перед посадкою тунбергії потрібно встановити для неї опори – дроти або ґратки, по яких повзтиме вгору чи в сторони ліана. Після посадки ділянку поливають. Зацвітає тунбергія з насіння зазвичай через сто днів після прищипування. 

Догляд за тунбергією простий. Поливати рослину потрібно помірно, а з початку цвітіння полив має стати рясним, інакше тунбергія почне скидати не тільки бутони, а й листя. У посушливе літо рослина із вдячністю відгукнеться на вечірнє обприскування водою. Обов'язкове підживлення здійснюють у період бутонізації, а протягом усього весняно-літнього сезону тунбергію удобрюють щомісяця рідкими мінеральними добривами, дотримуючись золотого правила: все добре в міру. Видаляйте слабкі пагони і зів'ялі квіти, вчасно направляйте тунбергію в потрібну сторону. Як бачите, посадка і догляд за тунбергією під силу навіть новачкові. 

Коли цвітіння тунбергії завершиться, на ній замість квіток утворюються плоди-коробочки з насінням, і збирати їх потрібно, поки вони не розкрилися і вміст не просипався на землю. У приміщенні коробочки розкривають, насіння висипають на папір і підсушують, а потім зберігають у паперових пакетиках або картонних коробочках. Насіння тунбергії не втрачає прорісності два роки. 

Ліану, яку ви ростили у відкритому ґрунті, восени утилізують, оскільки нашої зими, навіть найтеплішої, вона не переживе. Але якщо ви вирощували тунбергію у великому горщику або в діжці, то обріжте на зиму всі пагони, залишивши на кожному по 4-5 бруньок, обробіть зрізи розчином марганцівки, внесіть рослину в будинок, поставте у прохолодне місце, де температура не вище 15 ºC, і нехай вона там чекає весни, а вам доведеться час від часу лише злегка зволожувати верхній шар ґрунту в горщику.