Запашний горошок

Рослина запашний горошок (лат. Lathyrus odoratus) належить до роду Чина родини Бобові. Наукова назва рослини складається з двох слів, перше з яких перекладається як «дуже привабливий», а друге як «запашний». Деякі ботаніки стверджують, що ця квіткова трав'яниста рослина родом зі Східного Середземномор'я – її ареал поширюється від Сицилії на схід до острова Крит. Інші науковці вважають, що на Сицилію запашний горошок завезли конкістадори з Еквадору й Перу. У культурі рослина вирощується з XVIII століття: в 1699 році, прогулюючись під стінами монастиря, сицилійський монах Франциско Купані виявив квітку з незвичайно приємним запахом, зібрав з неї насіння і відправив його до Англії своєму другу, шкільному вчителеві. А в Англії, завдяки роботі селекціонерів, запашний горошок з часом став королем ампелів. Перші п'ять сортів рослини з'явились у 1800 році. Сьогодні налічується понад 1000 сортів запашного горошку. Приваблюють садівників яскраві квіти та приємний запах, через який рослина й отримала свою назву.

Запашний горошок найчастіше використовують для вертикального озеленення альтанок, балконів і терас. Багаторічний запашний горошок у середній смузі вирощується зазвичай в однорічній культурі. 

У фазі розвитку 2-3 справжніх листків розсаду прищипують, щоб стимулювати розвиток бічних пагонів. Після прищипування сіянці підживлюють розчином 2 г Кеміри в 1 л води.

Запашний горошок любить світлі ділянки, що прогріваються, і вологий, добре дренований, збагачений добривами ґрунт із кислотністю pH 7,0-7,5. Перед висадкою розсади перекопайте ділянку на глибину штиха лопати з компостом або перегноєм, фосфорними та калійними добривами. Не використовуйте в ролі добрива свіжий гній, оскільки він провокує фузаріозне в'янення, і не вносьте азотні добрива: вони запашному горошку не потрібні. 

Зробіть у ряду ямки на відстані 20-25 см одна від одної і висадіть у кожну по 2-3 рослини. Для високорослих сортів запашного горошку потрібно відразу встановити опори. Майте на увазі, що однорічний запашний горошок восени підлягає утилізації, і повторно садити на цій ділянці рослину можна буде тільки через 4-5 років. 

Вирощування запашного горошку починається з його посіву на розсаду в середині березня.

Перед посівом тугопрорісне насіння запашного горошку потрібно замочити у воді на 10-12 годин або потримати в п'ятдесятиградусному розчині препарату Бутон (1-2 г на 1 л води).

Потім упродовж 2-4 днів його пророщують у марлі, вологому піску або тирсі при температурі 20-24 ºC. Тільки-но насіння запашного горошку наклюнеться, його потрібно відразу сіяти.

Як субстрат найкраще підійдуть магазинні ґрунти Сенполія, Роза або суміш перегною, торфу і дернової землі в співвідношенні 2:2:2:1. Будь-який із цих субстратів необхідно знезаразити міцним розчином марганцівки, а в ролі посуду для вирощування розсади краще використовувати скляночки або горщики. Посів здійснюють у вологий субстрат на глибину не більше 2-3 см, розкладаючи по 2-3 насінини в кожну скляночку. Якщо ви сієте горошок у загальний ящик, то відстань між насінням має бути близько 8 см. Після посіву субстрат поливають, посуд накривають плівкою й утримують на сонячному підвіконні при температурі 18-22 ºC.

У відкритий ґрунт запашний горошок із насіння висаджують ближче до кінця травня, коли прогріється ґрунт і мине загроза поворотних заморозків. Якщо на той час на сіянцях вже сформуються бутони або квіти, обірвіть їх, щоб уся енергія рослин була спрямована на формування кореневої системи. Днів за 10 до висадки розсади необхідно провести з нею гартівні процедури. Для цього посуд із сіянцями щодня виносять на відкрите повітря, поступово збільшуючи тривалість перебування доти, доки розсада запашного горошку не зможе перебувати на вулиці цілу добу. 

Коли почнеться масове проростання насіння (а це може статися як за тиждень, так і за два), потрібно зняти з посівів плівку й знизити температуру до 15-16 ºC – цей захід сприяє формуванню на коренях сіянців бульбочок, які фіксують азот. Увесь час підтримуйте субстрат у злегка вологому стані та забезпечте сіянцям гарне освітлення: якщо у вас немає можливості тримати розсаду на південному вікні, організуйте їй штучне освітлення впродовж 2-3 годин щодня. Для цього можна використовувати фітолампи або лампу денного світла, закріпивши їх на висоті 25 см над розсадою і вмикаючи, наприклад, з 7 до 10 або з 17 до 20. 

Йому необхідні поливання, прополювання, розпушування ґрунту, опори, підживлення і захист від хвороб та шкідників. Поливання мають бути регулярними і достатніми, оскільки через брак вологи з рослини можуть спасти бутони й квітки, а тривалість цвітіння – сильно скоротитися. Якщо літо без дощів, запашний горошок потрібно поливати щотижня, витрачаючи по 30-35 л води на м² посадки. Продовжити ж цвітіння можна, вчасно видаляючи зів'ялі квіти. Високорослі сорти запашного горошку потребують підв'язування до опор, в ролі яких використовують шпагат або сітку. У міру зростання горошку його стебла направляють у потрібну сторону і підв'язують. Аби стимулювати розвиток додаткових коренів, потрібно проводити підгортання рослин на висоту 5-7 см із підсипанням до основи стебла родючого субстрату.