Культура звiробiй звичайний (особливості вирощування та зберігання)

Звіробій здавна і дуже широко використовується в народній медицині, особливо в складі різних лікарських зборів з іншими рослинами. У народі його звуть «трава від 99 хвороб».

У дикому вигляді звіробій поширений практично по всій території України і налічує близько 50 видів. Але необхідно знати, що лікарські властивості має тільки один вид — звіробій продірявлений (звичайний). Як же його відрізнити від інших видів? Досить просто. Для цього треба зірвати листочок і подивитися через нього на світло. Лист звіробою звичайного начебто пронизаний тонкими голками — це точкові залізяччя, розсіяні по платівці листа, в яких накопичується ефірне масло, що легко пропускає світло. Це головна відмінність звіробою звичайного від його численних родичів.

Звіробій звичайний — багаторічна трав’яниста рослина висотою 50-80 см з тонким гіллястим кореневищем. Стебла прямі, циліндричні, з двома поздовжніми ребрами. Листки супротивні, сидячі. Квітки золотисто-жовті з темно-червоними крапками. Якщо їх розтерти між пальцями, тоді вони пофарбують руки в криваво-червоний колір. Плоди — багатосім’яні коробочки до 6 мм довжиною. Насіння дрібне (до 1 мм), довгасті, темно-коричневого кольору.

Звіробій продірявлений цілком можна виростити на присадибній або дачній ділянці і використовувати для лікарських цілей до десяти років. Насіння для посіву можна зібрати з дикорослих рослин, а потім використовувати свої.

Кращі попередники - зернові колосові культури, чистий і зайнятий пари.

Враховуючи те, що звіробій - багаторічна культура, в сівозміні на одному полі її вирощують 3-5 років. Для цього вибирають малозабур'янені та незатінені ділянки.

рослина дуже добре реагує на органічні (20 - 40 т/га) добрива.

Основний і передпосівний обробіток. Основний обробіток грунту, залежно від його стану та попередників, полягає в проведенні технологічних операцій звичайної, напівпарової або поліпшеної систем його обробітку. Передпосівний обробіток передбачає культивації, вирівнювання площі, розбивання грудок, а за потреби - коткування ґрунту.

Строки посіву - під зиму або ранньовесняні з маячною культурою. Під зиму сіють звичайне насіння, краще минулих років вирощування, а весною - стратифіковане. Найкращі результати одержують при підзимовому посіві, бо навесні сходи з'являються на 2-3 тижні пізніше масового проростання бур'янів. Спосіб посіву - широкорядний із шириною міжрядь 45 см. Норма висіву насіння - 3-4 кг/га. Глибина загортання насіння — поверхневий посів під зиму та до 0,5 см весною. Для забезпечення рівномірного висіву насіння змішують із гранульованим суперфосфатом (1:10). Період проростання стратифікованого насіння при посіві весною - близько 1 місяця, чим і викликана потреба добавлення насіння маячної культури. Коли сіють весною не стратифікованим насінням, то масові сходи з'являються лише наступного року.

В перший рік сходи розвиваються дуже повільно, а тому на боротьбу з бур'янами звертають особливу увагу. Для створення оптимальних умов росту після появи сходів у рядках формують густоту (відстань між рядками 10 - 15 см) та прополюють їх. Міжряддя розпушують культиваторами для знищення бур'янів та поліпшення аерації грунту. На другий та наступні роки рано навесні боронують грунт для закриття вологи та видалення відмерлих стебел, а протягом вегетації регулярно проводять знищення бур'янів і рихлення міжрядь.

Заготовлювана сировина — надземна маса рослин, зрізана або скошена на висоті 15-25 см від поверхні землі. Строки збирання - фаза цвітіння рослин, що перший раз припадає на червень-липень. За місяць-півтора після першого укосу вегетація повторюється і рослини зацвітають удруге. Як правило, протягом року на одній площі сировину збирають двічі. Спосіб збирання - зрізування вручну ножицями або серпами, скошування косарками або жатками на великих плантаціях. Урожайність сухої маси за два укоси на другому році розвитку рослин становить 15-20, а на третьому - 30-40 ц/га. Вихід сухої речовини становить 28- ЗО %. Урожайність кондиційного насіння -2-3 ц/га.

Переробка. Сушіння сировини проводять у добре провітрюваних, затінених приміщеннях при температурі повітря близько 50 °С. Процес вважається закінченим, коли стебла стають ламкими. Зберігають сировину в закритих від сонця приміщеннях. Термін зберігання сировини - до 3-х років.