Інфекційні

Збудник — дводомний гриб Puccinia hordei (синонім P. simplex), [Ph]. Гриб перезимовує в урединіостадії на озимому ячмені та його падалиці. На озимому ячмені карликова іржа з’являється на сходах, а на ярому — починаючи з фази молочної стиглості зерна. При сильному розвитку карликової іржі на озимому ячмені зимостійкість його різко знижується, а недобір врожаю становить 7%.

Збудниками хвороби є вузькоспеціалізовані гриби із роду , які належать до класу Basidiomycetes, порядку Uredinales. Яблуню уражує G. tremelloides Hartig, грушу - G. sabinae (Dicks.) Wint і G. dobrozracovae Mitroph, айву - G. confusum Plowr. Зерняткові плодові культури для цих грибів є проміжними живителями. На них розвиваються спермогоніальна та еціальна стадії. Основним живителем для них є різні види ялівцю - колючий, червоний, казацький, звичайний та ін. Джерело інфекції - багаторічна грибниця патогена, яка зберігається в уражених органах ялівцю.

У гриба U. pisi, який уражує горох і чину, є стадії, що розвиваються на проміжних рослинах-живителях (різних видах молочаю), з яких спори збудника переносяться на посіви. На листках і стеблах гороху з'являються світло-коричневі, а пізніше темно-коричневі подушечки літніх (уредо) і зимових (теліо) спор збудника хвороби.

При ураженні іржею в буряків порушується нормальний обмін речовин. Утворення великої кількості пустул і розрив епідермісу в місцях ураження призводять до посиленого дихання і значної витрати води, порушення процесів цукроутворення, зменшення на 5-7 % урожаю коренеплодів та на 0,1-0,3 % вмісту цукру. Взимку гриб зберігається у вигляді теліоспор у залишках уражених рослин на поверхні грунту, головках коренеплодів зимуючих маточних і безвисадкових буряків та на насінні. Збудником захворювання є базидіальний гриб Uromyses betae Lev.

Уражені листки жовтіють, некротизуються і обпадають, молоді пагони викривлюються і засихають, уражені ягоди обпадають. Збудником хвороби є дводомний іржастий гриб Puccinia ribesii-caricis Kleb, який належить до класу Basidiomycetes, порядку Uredinales. На аґрусі й смородині збудник формує спермогоніальну та еціальну стадії. Уредініо- і теліостадія розвиваються на різних видах осок (Carex acutae L. C. racutae L., С. miricola L., C. pallescens L., C. gralicis L. та ін.). Еціоспори одноклітинні, округло-овальні, оранжеві, розміром 15-22х12- 18 мкм.

Захворювання викликає ооміцетний гриб Albugo candida Kuntze порядку Peronosporales, Його грибниця розташовується по міжклітинниках тканини рослин, а в клітинах утворюються кулясті гаусторії. У ряді місць під епідермісом патоген формує густі сплетіння грибниці, від яких перпендикулярно до поверхні листка відходять зооспорангієложа, що складаються із простих, булавоподібних, скучених зооспорангієносців із зооспорангіями, розташованих ланцюжками. Верхівкові зооспорангіі кулясті і гладенькі, з товстою оболонкою, неплідні.

Хворба спричиняєтся грибами відділу Myxomycota Plasmodiophora brasscae. Розвиток патогена спричиняє розростання уражених таканин внаслідок збільшення розміру клітин. Формуються пухлини. Рослини жовтіють, в'януть і засихають, починаючи із нижніх листків. Корені деформовані, вкри ті наростами, майже відсутні кореневі волоски. Нарости спочатку гладенькі, а згодом грубі, шерихуваті. Патоген уражує камбій і сецевинні промені. Гриб викликає гіпертрофію і гіперплазію тканин.

Хвороба уражує всі  культури родини  хрестоцвітих. 

Хвороба розвивається на всіх надземних органах рослин. На листках і молодих бобах утворюються світло-сірі плями з коричневою облямівкою. З нижнього боку листків з'являється темно-сірий наліт. На стеблах плями фіолетово-червоні, а пізніше — темні з сірим центром, видовжені. На насінні плями опуклі, коричневі, з облямівкою або розпливчасті. У зараженого насіння значно знижується схожість.

Хвороба поширена у південних та східних регіонах України. Проявляється на рослині починаючи із нижніх листків у вигляді невеликих округлих водянистих чи маслянистих плям між жилками. Плями на сонці просвічуються. Зі старінням плями стають хлоротичні, з бурою облямівкою і концентричними смугами. Плями зливаються, буріють, тканина відмирає. Деякі сорти і гібриди реагують на хворобу опіками верхівок лисків. Уражені рослини відстають у рості, качани дрібні, без зерна, або рослини безплідні,