Налагодити експорт українського крохмалю допоможе правильний підхід до вирощування сировини та виробництва продукції - думка
На сьогодні Україна не забезпечує свої внутрішні потреби в крохмалі. Сукупно, заводи з переробки випускають приблизно до 10 тисяч тонн крохмалю на рік, і цього недостатньо для внутрішнього ринку, не кажучи вже про зовнішні. Про це повідомила Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі.
Протягом 2017-2018 маркетингового року в Україну крохмаль надходив в основному з Румунії та Білорусії, і тільки завдяки цим поставкам, вдалось задовольнити внутрішні потреби.
Фахівець підкреслила, що вітчизняні підприємства у 2017-2018 МР крохмаль практично не експортували з тієї причини, що його вартість на українському ринку була вищою, ніж на зарубіжних. Отже, виробникам не було сенсу витрачати кошти на логістику. У 2016-му один із переробників – ПБП «Вимал» спробував зайти на ринок ЄС у рамках виділеної Україні євроквоти, успішно відпрацював увесь сезон, і був відверто задоволений легкістю розробленого механізму. Директор ПБП «Вимал» Сергій Самоненко розповідає:
«У нас була мета – перевірити чи можливо постачати український картопляний крохмаль на зовнішні ринки. Для цього ми вибрали декілька напрямків, зокрема Європу та Південно-Східну Азію, і спробували на цих ринках попрацювати. За всю історію країни вперше продали картопляний крохмаль до ЄС. Також опанували експорт до Китаю. Наразі зосередилися на українському ринку».
Залишає бажати кращого і якість українського крохмалю: картоплярі зазвичай здають на крохмаль відходи. Так, обвалу ринку посприяла фейкова новина про кишкову паличку, яку нібито знайшли у продукції одного з переробників. І хоча лабораторні висновки довели чистоту крохмалю, його ціна впала з 25 до 16-17 гривень за кілограм, що боляче вдарило по виробникам.
«Крохмаль є продуктом непростим і виготовляти його нелегко. Картопля має відповідати всім показникам безпеки, які висуваються до сировини, бути високоврожайною та з високим вмістом крохмалю – біля 20 % і вище»,- говорить Сергій Самоненко.
Оксана Руженкова додає, що кожного року крохмальні заводи вимушені робити внутрішні ремонти. Введення обладнання виробників крохмалю в програму державних дотацій на сільськогосподарську техніку суттєво б покращило роботу цих підприємств. «Якби держава відшкодувала б їм власноруч виготовлені запчастини, саморобне обладнання не на 50 %, а хоча б на 30%, це б суттєво полегшило б життя вітчизняним виробникам», – говорить вона.
Без перебільшення врятувала б галузь і певна програма розвитку вітчизняної харчової промисловості, яка б дала можливість виробникам купувати крохмаломісткі сорти за прийнятними цінами.
Якщо у Німеччині 44 % вирощеної картоплі спрямовується на переробку, то в Україні цей показник становить лише 5-6%, що свідчить про ефемерність переробної картопляної галузі як такої, не зважаючи на наявність в Україні чотирьох крохмальних заводів (в 2019 році має запустити свої переробні потужності агрохолдинг «Мрія») і двох чіпсових заводів, до числа яких приєднається третій у сезоні-2018/19.
У переробників є надія, що зацікавлення виробників більш високими закупівельними цінами посприяє поліпшенню якості їхньої продукції. Тоді це дозволить експортувати крохмаль на світові ринки за дуже конкурентною ціною.
«При правильному підході до вирощування сировини і, безпосередньо, процесу виробництва продукції Україна має всі передумови для того, щоб найближчим часом налагодити поставки крохмалю на зовнішні ринки»,- підсумував Сергій Самоненко.
Також читайте:
