Скільки коштує земля в пострадянських країнах

Азербайджан

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна с/г землі: $1 тис. за гектар.

Основні характеристики: 20% землі у приватній власності. Частка АПК в загальному ВВП-5,7%. Зайнятість в АПК – 36,8%.

Земельний фонд використовується на 77%. С/г землі становлять 57,7% території. З них 44% становить рілля, 26% сінокоси і 4% багаторічні посіви.

Як регулюється ринок

Іноземцям заборонено купувати с/г землю. Вони можуть тільки орендувати її. Обмежень для фізичних та юридичних осіб немає.

Ціни на землю встановлюються ринком. На землі, які знаходяться у власності муніципалітетів, ціна встановлюється муніципалітетом з урахуванням ринкового курсу. Мінімальна площа для продажу встановлюється муніципалітетом.

Податок на землю – 0.06 маната за 1 га, який потрібно помножити на умовний бал, який встановлений в залежності від якості землі та місця її розташування.

Результат реформи

Проведена досить ефективно і швидко. Цікаво, що реформу ініціював президент і кілька разів прискорював її указами

3,5 млн населення стали землевласниками. У 1998 році, після завершення реформи, почалося стрімке зростання економіки країни.

Розмір ділянок, переданих у приватну власність, залежав від території. В південних районах – від 0,1 до 0,5 га. В північних – по кілька гектар.

38,1% земельного фонду колишніх колгоспів було передано у приватну власність. 54,4% відійшло в муніципалітети і тільки 5,5% залишилося в державній власності.

Вірменія

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна с/г землі: $2,8 тис. за гектар.

Основні характеристики: площа Вірменії 29,7 тис. км2. 72% площі с/г землі. Рілля становить всього 15,8% від площі.

67% земель перебуває у приватній власності. Частка АПК в загальному ВВП-19,2%. Зайнятість в АПК – 39%.

Як регулюється ринок

Іноземці не мають права купувати землю. Ціна не регулюється державою. Площі можуть регулюватися місцевими громадами.

Результат реформи

У 1991-1993 роки землі розподілялися між сімей в селах. Ділити повинні були порівну, але в кожній громаді кількість сімей і землі варіювалося. Сім'ї, де більше людей отримали більше землі.

В середньому всі отримали по 1-2 ділянки ріллі, ділянку виноградника і ділянку для садівництва. Щоб визначити, яку ділянку яка сім'я отримає, проводилися лотереї.

В держвласності залишилося близько 25% с/г земель. Але вони стали доступними для оренди приватним особам. Зараз ці землі контролюються місцевими громадами. Після проведення реформи продуктивність сільського господарства зросла.

Грузія

Тип ринку: відкритий з обмеженнями.

Ціна с/г землі: $1,5 тис. за гектар.

Основні характеристики: 25% Землі знаходиться в приватній власності. Частка АПК в загальному ВВП-9,2%. Зайнятість населення в АПК – 50%.

Площа Грузії – 69,7 тис. км2. С/г землі становлять 40% площі. 46% населення проживає в сільській місцевості.

Як регулюється ринок

Іноземні фізособи можуть купити від 5 до 100 га, якщо мають п'ятирічний досвід роботи в агросекторі в Грузії

Іноземні юрособи можуть купити землю, якщо вони зареєстровані в Грузії і їх засновники мають п'ятирічний досвід в агросекторі або орендують землю в Грузії протягом цього часу.

Обмежень по площі і регуляції цент немає. Покупець сплачує податок на реєстрацію права власності в $22. Реєстрація проводиться в електронному форматі.

Річна ставка земельного податку формується в залежності від якості землі і того, де вона знаходиться. Земельні ділянки с/г призначення у приватній власності площею до 5 га звільняються від податку.

Результат реформи

Реформа мала багато недоліків через відсутність правової основи. Але частина недоліків виправила друга хвиля реформи.

Для проведення першої хвилі був створений фонд приватизації в 0,8 млн га. Це близько 30% всіх с/г земель або 60% ріллі. Землі з фонду приватизації були безкоштовно передані сільським домогосподарствам. Максимальний розмір ділянки становив: у низинних районах 1,25 га, у гірських – 5 га.

З другою хвилею реформи в 2005 році державну землю почали продавати. В першу чергу орендарям. Для цього були створені кредитні програми.

В результаті, 25% від загальної площі с / г земель знаходиться в приватній власності. Більшість держземель припадає на землі для випасу. А 55% ріллі з 0,8 млн га-приватизовано.

Реформа призвела до фрагментації і великої кількості маленьких ферм. Незважаючи на недоліки, ринок продовжує розвиватися. Розпочато процес консолідації земель.

Казахстан

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна землі: $ 400 за гектар.

Основні характеристики: площа Казахстану 2,7 млн км2. Землі с/г призначення займають 80,4% земельного фонду. 13,5% припадає на ріллю, але більша частина сьогодні не використовується.

У приватній власності знаходиться тільки 1% земель. Частка АПК в загальному ВВП-4,7%. Зайнятість в АПК – 24,2%.

Як регулюється ринок

Іноземцям заборонено купувати землю, але вони можуть її орендувати. Обмежень щодо площі ділянок немає. Встановлено базові ставки плати за землю залежно від виду землі та адміністративного району.

Розмір податків залежить від площі. До 0,50 га – $6 за 1 га. Від 0.50 га – $30 за 1 га. Розмір плати за продаж права оренди ділянки вважається від кадастрової вартості ділянки.

До 10 років-2% за кожен рік. Від 11 до 30 років-20% плюс 1,5% за кожен рік, понад 10 років. Від 31 до 49 років – 50% плюс 1% за кожен рік, понад 30 років.

Результат реформи

На старт реформи землі надавалися громадянам і юрособам в довгострокове користування на 49 років і короткострокове до 5 років. У приватну власність землю почали надавати тільки з 2003 року.

Зараз 98,8% знаходиться в довгостроковій оренді і тільки 1,2% - у приватній власності. Повноцінний ринок землі так і не створений. Велика частина земель досі в державній власності.

Це породжує низьку орендну плату і ціну на землю. Тим не менш, реформа внесла певний позитив. Збільшилося поголів'я худоби та виробництво продовольчих товарів. 

Киргизстан

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна с/г землі: $1,3 тис. за гектар.

Основні характеристики: 19% земель знаходиться у приватній власності. Частка АПК в загальному ВВП-17,3%. Зайнятість населення в АПК – 31,7%.

55,2% земельного фонду країни – землі с/г призначення. З них 12,1% – рілля.

Як регулюється ринок

Іноземцям заборонено купувати землю. Купувати землю можуть тільки фізособи-громадяни Киргизстану. Юрособам Киргизстану покупка також заборонена.

Вартість земель часто занижується через високий рівень корупції. Податок на землю – $0.7 за 1 га з урахуванням коефіцієнта інфляції.

Результат реформи

У 1999 році на продаж землі ввели мораторій, щоб знизити спекуляції з землею. Але в 2001 році мораторій знову скасували. Після цього виробництво агропродукції зросло на 7%.

Були скасовані державні дотації для сільського господарства. 75% с/г земель було розділено і приватизовано. 25% залишилося у власності держави.

2,7 млн людей отримали землю у власність. Фізособам видали сертифікати на право власності на землю. Середній розмір ділянки з власності – 2,7 га.

На таких площах складно вести ефективне агровиробництво. Тому держава проводить політику об'єднання фермерів в кооперативи. Під тиском держави власники землі передають землю в кооперативи і часто отримують мізерну плату за оренду. Часто, в натуральній формі. Реформа сповільнилася і не принесла високих результатів. 

Таджикистан

Тип ринку: закритий.

Основні характеристики: На сільське господарство припадає 27,4% ВВП і 52,9% зайнятого населення країни. У сільській місцевості проживає 73% населення, яке характеризується найбільшим рівнем бідності в регіоні.

На с/г землі припадає 34,8% території країни. З них рілля – 17,6%. Всі земля знаходиться в державній власності.

Як регулюється ринок

Земельна реформа в Таджикистані почалася в 1992 році, після прийняття Закону "Про земельну реформу". Був створений спеціальний фонд земель, які не використовуються колгоспами і радгоспами.

Приватні особи могли звертатися до фонду для створення власних господарств. Таким господарствам надавалося право користування землею. Земля залишалася власністю держави без права продажу.

До сьогодні право орендувати землю можуть отримати тільки громадяни Таджикистану, які займаються сільським господарством. Іноземцям не дозволено ні купувати, ні орендувати землю.

Податок за користування землею від $ 1.5 до $ 240 за 1 га зрошуваної ріллі в залежності від району. Єдиний податок для с / г виробників за 1 га – $4.6–290 на рік залежно від району та типу зрошення.

Землекористувачі можуть передавати землю в суборенду. Але без зміни цільового призначення і терміном не більше 20 років. Держава може вилучати землі для своїх потреб.

Результат реформи

Реформ, як така, не була проведена. Вся земля досі в державній власності. Результат – низька продуктивність господарств.

Таджикистан-приклад того, як повне регулювання ринку негативно впливає на соціально-економічний розвиток країни. В країні один з найвищих рівнів бідності сільського населення – 49%. А рівень ВВП на душу населення в кілька разів менше, ніж в Узбекистані або Киргизстані. 

Молдова

Тип ринку: закритий для іноземців.

Середня ціна с/г землі: $1,7 тис. за гектар

Основні характеристики: На с/г землі припадає 74,9% території, з яких 73,8% становить рілля. 75% країни покривають чорноземи.

На с/г виробництво припадає 15% ВВП і 28,8% зайнятого населення в країні. Більше половини населення (55,1%) проживає в сільській місцевості. 69% Землі знаходиться у приватній власності.

Коротка історія

Земельна реформа почалася в Молдові в 1990 роках після прийняття Земельного Кодексу. Були створені сільські земельні комісії, які відповідали за видачу земельних паїв. Паї могли отримати члени колгоспів, сільгоспів і обслуговуючий персонал цих господарств.

Був позначений фонд земель, який підлягав приватизації. Міськради видавали акції на право володіння. У середині 90-х почалося виділення земель. Адміністративна підтримка була слабкою, і в багатьох випадках керівництво колгоспів працювало проти реформи.

За 1992-1996 роки менше 10% членів покинули колгоспи і заснували власне господарство. Друга хвиля проходила під впливом донорів. Була запущена Національна земельна програма, яка фінансується USAID. З 1997 по 2001 роки було приватизовано понад 98% земель з фонду приватизації.

Які обмеження діють? 

Іноземцям заборонено купувати землю. Особам з подвійним громадянством – дозволено. Обмеження щодо площ "в одні руки" і кількості землі в обробці відсутні.

Землі с/х призначення, відмінні від сіножатей і пасовищ: мають кадастрову оцінку – $0,8 за 1 балло-гектар, не мають кадастрової оцінки – до $5,6 за 1 га. Землі, відведені під пасовища і сіножаті: мають кадастрову оцінку – до $0,04 за 1 балло-гектар, не мають такої оцінки – до $2,8 за 1 га.

Податок на передачу прав власності на землю: 0,5% від ціни угоди, але не менше 0,5% вартості майна згідно запису в Держкадастрі. Нотаріальна плата – від 0,1% до 1,3% від ціни угоди, але не менше $6,1.

Що в підсумку?

Незважаючи на наявність земельного ринку в Молдові, назвати ефективним його не можна. Велика кількість обмежень і втручань з боку держави негативно впливають на економічну ситуацію в країні.

Нормативне ціноутворення спотворює попит і пропозицію на ринку. Навіть купівля-продаж між приватними власниками, яка відбувається за ринковою ціною - низька, не дивлячись на кращу якість грунтів, ніж в сусідніх країнах.

Низький попит обумовлений низькою прибутковістю агробізнесу і складними кредитними умовами для тих, хто має намір зайнятися фермерством.

Тим не менш, після відкриття ринку почалося відновлення економічного зростання. Зараз у приватній власності знаходиться більшість земель. З 1,7 млн га тільки 40 тис. га належить державі. Більшою мірою - науковим господарствам, як і в Україні.

Росія

Тип ринку: закритий для іноземців.

Середня ціна с/г землі: $1,15 тис. за гектар

Основні характеристики: частка с/г виробництва у ВВП становить 4,2%. В секторі зайнято 6,7% активної робочої сили. Тільки одна восьма частина території країни (13,2%) використовується під потреби с/г виробництва. 7,5% земельного фонду складають ріллі.

Четверта частина населення країни (26,1%) проживає в сільській місцевості. 39% Землі знаходиться у приватній власності.

Коротка історія

В 1990 році в Росії почалася третя земельна реформа за останні 100 років. У 1993 році затвердили приватну власність. У 1992-94 роках значна частина с/х земель, яка раніше перебувала під колгоспами і радгоспами, була приватизована шляхом надання прав колишніх членів цих господарств у формі паїв.

Ділянки надавалися людям у формі колективної власності і, як правило, контролювалися колишніми колгоспами. Якщо власник паю хотів створити власне господарство, то повинен був відмовитися від корпоративної ферми і отримати свою власну ділянку.

З ряду причин, з корпоративних господарств вийшли не багато. Тому з/х структура в Росії не змінилася і до сьогодні домінують великі ферми. Більше 72% с / г земель використовується великими корпоративними господарствами.

Сільські домогосподарства, як правило, володіють ділянками 0,43 га в середньому і частиною в корпоративному господарстві.

Які обмеження діють?

Купівля земель іноземцями заборонена. Іноземці, особи без громадянства та юрособи в статутному капіталі яких частина капіталу іноземних громадян більше 50%, можуть тільки орендувати землю.

Мінімальний розмір ділянки землі с/г призначення – 2 га. Максимальний розмір встановлюється регіональними органами влади, але не може перевищувати 10% площі с/х території даного регіону.

Власники с/х земель можуть продавати землю за вільною ринковою ціною. Земельний податок встановлюється органом муніципалітету, але не більше 0,3%.

Що в підсумку?

Законодавчо реформа завершена, але функціонування ринку не можна назвати ефективним. Росія має потенціал розвитку сфери сільського господарства. У цій країні для сільського господарства придатні 400 млн га. Але розвиток гальмує те, що понад 85% земель перебуває у державній власності і не прозоро передається у власність приватних осіб.

При цьому, перехід від колективної до приватної власності стимулює землевласників використовувати свої ділянки більш ефективно. Разом з тим, існують махінації, коли купується земля за ціною с/х угідь, переводиться в іншу категорію і продається під індивідуальне будівництво.