Українські ґрунти є всесвітнім взірцем для наукових досліджень
Україна унікальна за своїм ґрунтовим покривом. Усім відомі родючі українські чорноземи. Але в інших країнах вони також є. Та лише в Україні унікальний випадок в світі, де на обмеженій території в яскравому виді виражена зональність з більш-менш однорідною ґрунтоуворюючою породою. Про це зазначив кандидат сільськогосподарських наук Вадим Соловей.
Науковець зауважив, що українські ґрунти є класичним взірцем досліджень для ґрунтознавців. Багато науковців зі всього світу приїжджають до України задля проведення наукових робіт на місцевих ґрунтах. А в школах Японії навіть викладають про ґрунти в Україні.
«В Україні унікальні природні умови: зональність виражена в найбільш яскравій формі взагалі в європейській смузі – на короткій відстані змінюються зони полісся, лісостепу, степу і сухого степу. Це не кажучи вже про гірські області. Плюс, окрім полісся, у нас майже одна ґрунтотворна порода лес – це своєрідна така порода, вона досить цінна в агрономічному пані . В інших країнах вона також є, але в меншому обсязі представлена. Але коли у нас на одній породі змінюється клімат, змінюються ґрунти – найбільш рельєфно проявляються зв’язки між ґрунтами і кліматом. І тому засновники генетичного ґрунтознавства починали роботи саме з ґрунтів України. І якщо в фізіології жаба – це об’єкт класичний досліджень, то український чорнозем вважається взірцем для досліджень ґрунтознавчих», – розказав Соловей.
В Україні нараховується близько 1500 видів ґрунтів. І якщо фермер добре знає який ґрунт на його полі, то він може отримувати додатково 2-4 центнери врожаю.
«Сказати чорнозем – це зараз нічого не сказати, вони різні: типові, звичайні, південні і т.д. Але ще серед кожного підтипу чи типу того чорнозему є ще розподіл на види: помірно глибокі, глибокі, середньо глибокі… Під час великомасштабних обстежень та території України було виділено 800 видів ґрунтів. Потім були спроби і знайшли нові види – десь рахунок дійшов до 1200 (це десь початок 80 років минулого століття). Зараз десь близько 1400-1500, але облік ми не ведемо. Ми прийшли до висновку, що і не потрібно це вести. Зробили, так званий, номенклатурний список ґрунтів з роздільним кодуванням. Тобто навіть для тих ґрунтів, які ще може не знайшли, ми думаємо, що ми їх знайдемо», – зауважив науковець.
Він також додав, родючих ґрунтів не буває. Навіть на піщаних ґрунтах, на яких важко виростити пшеницю чи жито, добре почуває себе сосна. Тому кожному фермер треба обов’язково проводити повне дослідження ґрунтів на свої полях, щоб підібрати саме ту культуру, яка буде приносити йому максимальний прибуток.
Також читайте: