Виробництво рису в Україні потребує інноваційних підходів
В останні роки площі вирощування рису в Україні були у межах 11,2-12,7 тис. га з незначним зниження в останні два роки через низьку ціну імпортного рису та зростання вартості матеріальних ресурсів.
Виробництво цієї культури в середньому за останні три роки становило 61,5 тис. тонн зерна, при цьому експорт у 2020 р. становив 112,2 тис. тонн крупи рисової шліфованої. Таким чином, власне виробництво крупи рисової в Україні становить біля 35 %, що свідчить про значну імпортозалежність галузі.
В Україні рис вирощується на рисових зрошувальних системах із застосуванням зрошення за типом «постійного затоплення», тобто водний режим має промивний характер з усіма наслідками – вимивання у підґрунтові води водорозчинних сполук, у т.ч. і добрив, зокрема азотних.
У ґрунтах рисових чеків активно відбуваються процеси нітрифікації та денітрифікації, що приводить до непродуктивних втрат азоту, забруднення водних джерел та збільшення викидів парникових газів в атмосферу.
Проведені науковцями Інституту рису НААН дослідження підтверджують, що застосування інгібіторів нітрифікації у рисівництві дозволяє зменшити вилуговування нітратів на 16 %, обсяги викидів оксиду азоту на 51 %, а їхнє застосування у системі удобрення рису забезпечує отримання додаткового врожаю у межах 1,2 т/га, або 8400 тис. грн/га.
Окремим є питання відсутності на українському ринку рисової крупи ароматичних сортів вітчизняної селекції, тому в Інституті розпочато роботу зі створення вітчизняних ароматичних сортів рису. З цією метою у рамках міжнародної співпраці до селекційного процесу залучено 13 зразків рису з групи Basmati, отриманих з колекції Міжнародного інституту рису (IRRI). Отримано 5 гібридних популяцій, які будуть використано для наступного цільового добору.
Разом з тим, подальші наукові дослідження у галузі рисівництва потребують вирішення ряду завдань. Актуальними залишаються питання щодо реалізації створених інноваційних рішень у практичній сфері рисівництва, невирішеною залишається проблема засміченості червонозерними формами насіннєвих та товарних посівів, збільшується відсоток вирощування незареєстрованих сортів іноземної селекції.
Висока імпортозалежність внаслідок втрати рисових систем та зменшення через це валового виробництва продовжує негативно впливати на рівень внутрішніх цін на продукцію рисівництва.
Залишається недостатнім рівень співпраці вчених у питаннях міжнародного співробітництва у сфері селекції та технологій, а також взаємодії з країнами-виробниками рису щодо торгівлі насінням рису.
P.S. На нашому сайті Ви можете переглянути перелік сортів, які зареєстровані в Україні, зокрема і сортів рису. Також Ви можете переглянути оголошення щодо їх продажу або розмістити своє.
Також читайте: