Замість пшениці в Австралії можуть вирощувати солестійку лободу
Близько мільйона гектарів засолених і напівзасолених земель в австралійському пшеничному поясі виведені з обороту і більше не використовуються для стандартних сільськогосподарських цілей.
Потенціал "соляних кущів", загальна назва галофітів, стійких до засолення ґрунту, знаходиться на розгляді дослідників з декількох наукових груп Західної Австралії та організацій в області вуглецевого землеробства, оскільки передбачається вирощувати такі рослини для комерційного зв'язування вуглецю, карбонових кредитів.
Партнерство між Університетом Мердока, управлінням природних ресурсів австралійського Пшеничного поясу( NRM), Facey Group, Corrigin Farm Improvement Group і декількома фермерами, зайнятими у виробництві пшениці, має з'ясувати чи реально заробляти на «соляних кущах» - частіше вони відносяться до роду Atriplex, що включає 250 рослин. До них, зокрема, відноситься "Лобода сіра", сімейство амарантові, мешканка пустель і піщаних дюн. Стародавні індіанці використовували золу лободи для обробки кукурудзяних зерен в процесі приготування коржів.
Професор Університету Мердока Річард Харпер сказав, що багато людей вже садять соляні кущі у вигляді екологічних насаджень і вони могли б отримувати за це гроші через вуглецеві ринки.
"Спосіб роботи вуглецевого ринку полягає в тому, що існує ряд методологій для розробки австралійських одиниць вуглецевого кредиту (ACCU), однак, методології, що охоплюють пасовищні чагарники ще не існує. Мета проекту-зібрати достатньо даних на доказ користі соляних кущів", - сказав доктор Харпер.
Робота, раніше завершена експертами університету Мердока, приблизно на шести ділянках з соляними кущами по країні, показала утримання вуглецю від двох до чотирьох тонн на гектар на рік. Це означає, що можна перетворити невикористовувані та пошкоджені пшеничні поля в новий спосіб отримання доходу.
Менеджер програми Wheatbelt NRM Фелісіті Гілберт сказала, що в проекті буде застосований багатогранний підхід до вимірювання поглинання вуглецю:
"В першу чергу ми будемо працювати з фермерами, у яких є існуючі насадження різного віку, і це дозволить визначити рівні вуглецю, що зберігаються в старих насадженнях, і надати базовий аналіз. По-друге, ми будемо працювати з землевласниками над посадкою нових насаджень, вимірювати кількість вуглецю, що зберігається протягом заданого періоду часу. Зрештою, ми отримаємо інформацію, що розкриває вуглецевий потенціал соляних кущів".
Проект став можливим завдяки фінансуванню Державної програми вуглецевого землеробства та відновлення земель, яка спрямована на підтримку сільськогосподарського сектора Західної Австралії у реагуванні на глобальні ринкові сили та адаптації сільськогосподарських систем до карбонового землеробства для підвищення довгострокової життєздатності бізнесу.
Також читайте: