Аґрусовий п’ядун
Метелик з розмахом крил 40 - 45 мм; передні крила білуваті з двома яскравожовтими смугами й численними чорними плямами; задні крила з чорними плямами по краю, голова чорна, черевце жовте з чорними плямами. Яйце розміром 0,6 - 0,8 мм, яскравожовте, блискуче. Гусениця завдовжки 35 - 40 мм, десятинога, зверху сіруватобіла, знизу жовта з чорними поперечними смугами, голова чорна. Лялечка – 30 - 35 мм, бурокоричнева з жовтими кільцями на черевці.
Зимують гусениці ІІ - ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі. Гусениці заляльковуються на листі, пагонах або біля основи кущів у павутинних коконах. Через 20 - 25 діб вилітають метелики (кінець червня – липень). Після парування самки починають відкладання яєць. Літають вони ввечері, яйця відкладають групами на нижній бік листків. Плодючість – 300 яєць. Наприкінці серпня гусениці обплутують себе павутинним коконом, чіпляють його до листка і разом з ним падають на землю, де й зимують.Через 12 - 18 діб, приблизно наприкінці липня – на початку серпня, відроджуються гусениці, які впродовж 15 - 20 діб живляться листками, прогризаючи в них дрібні отвори.Значної шкоди гусениці завдають у період весняного розвитку. За рік розвивається одна генерація.
Пошкоджує аґрус, смородину, рідше – сливу, абрикос, персик, черемху.
Навесні, під час розпускання бруньок аґрусу й смородини гусениці підіймаються на кущі і живляться бруньками та листям, часто з’їдаючи їх цілком. Живлення гусениць завершується в період цвітіння смородини.
Трапляється повсюдно.Поширений п'ядун на запущених плантаціях ягідників у північних районах Полісся.
Збирання і спалювання опалого листя восени. Навесні, в період масового заселення чагарників гусеницями, які перезимували, при чисельності 10 - 15 гусениць на кущ – обприскування інсектицидами або біопрепаратами.
