довгоносик буряковий великий
Жук довжиною 10-16 міліметрів, тіло сіре, з навскісними чорними широкими перев’язями посередині надкрил і з темними плямами на них; крім того, на вершині кожного з надкрил є білий горбочок. Передньоспинка зморшкувата. На головотрубці зверху є блискучий тонкий кіль і борозенки. Черевце сіре, в дрібних чорних цяточках (звідси латинська назва — поцятковано-черевцевий).
Личинка до 27-30 міліметрів довжиною (по спині), дугоподібно зігнута, голова коричнево-бура. Грудний щиток рудий, з двома волосками на задньому краї. Останній сегмент маленький, заокруглений. Лялечка жовтувато-біла, довжиною 11-14,5 міліметрів, з розвинутою головотрубкою і поперечними рядами шипиків по задньому краю черевних півкілець. Яйце овальне, жовтувато-біле, довжиною 1,2-1,3 міліметри, в поперечнику 1-1,1 міліметри.
Зимують жуки в грунті на старих бурячищах на глибині 12-35 сантиметрів. На початку квітня, коли поверхня грунту прогріється до 8-12°, жуки починають виходити з місць зимівлі, але деяка кількість їх залишається у грунті в стані діапаузи 1-2 роки. До появи сходів буряків жуки живляться бур’янами з родини лободових. В кінці квітня — на початку травня вони спочатку переповзають, а потім перелітають на сходи цукрових буряків, де перегризають стебельця і сім’ядольні листочки рослин або навіть знищують їх ще під грудочками грунту. Після парування запліднені самки відкладають яйця в поверхневий шар грунту переважно біля сходів буряків (одна самка відкладає 100-200, щонайбільше 750 яєць). Через 9-11 днів вилуплюються личинки, які живляться в грунті корінням буряків і дикорослих лободових. Личинка росте 45-90 днів, линяючи чотири рази. Личинки І-III віків тримаються на корінні на глибині до 12 сантиметрів, IV віку — глибше. Закінчивши розвиток, вони заляльковуються на глибині 20-30 сантиметрів у грунтових комірках. Приблизно через 15 днів з лялечок виходять жуки, які залишаються у цих самих комірках зимувати. Середня тривалість повного циклу розвитку — 81 день. Протягом року розвивається одне покоління.
Обгризають листя
Поширений в усіх зонах бурякосіяння, але найбільшої шкоди завдає в Центральному Лісостепу, придніпровських областях
На полях треба знищувати рожевий осот і березку польову.У зоні масового поширення довгоносика звичайного плантації і посіви буряків обкопують ловильними канавками.
