довгоносик східний смугастий

зимують на полях багаторічних бобових трав та перелогах з дикорослими бобовими травами. Навесні при середньодобовій температурі +7..+8°C, а в години льоту +13°C вони зосереджуються на посівах бобових культур і об'їдають листя. Самки відкладають яйця на поверхню грунту, листя та стебла, звідки вони обсипаються на грунт. Плодючість однієї самки залежить від якості корму та погодних умов і становить 250-1800 яєць. Личинки після відродження проникають у грунт в бульбочки на корінцях, живлячись вмістом бульбачок, а потім - тканиною корінців. Через 30-45 днів вони перетворюються у лялечок. Жуки нового покоління з'являються в кінці червня-липні й інтенсивно живляться тими рослинами, де розвивалися личинки, а потім бобовими рослинами, де зимують. Бульбочкові довгоносики трофічно пов'язані бобовими рослинами. Жуки обгризають листки сходів з країв, завдаючи їм суттєвих пошкоджень, а личинки пошкоджують кореневу систему, знижують її функцію, а бульбочки - зменшують роль бобових рослин щодо нагромадження азоту в грунті та опосередково впливають на урожайність наступної культури. Шкідливість довгоносиків залежить від їх щільності, зволоження грунту, погодних умов весняного періоду, строків сівби бобових культур, їх відстані від посівів багаторічних бобових трав та дикорослих бобових рослин тощо